— Але ж я бачу, ти став заможною людиною. Як ти знайшов мене через стільки років? Гість усміхнувся і відповів те, що юнак запам’ятав на все життя
Світло у чужих долонях. Історія про людяність: світло в серці, коли навколо темно Колись
Свекруха подарувала мені на день народження крем для лиця з позначкою “60+”, хоча мені виповнилося тільки 45. Через місяць, на її святкування, я принесла те, що підкреслило її вік та стан. Як мій подарунок змінив наші стосунки з Елеонорою Павлівною.
Свекруха подарувала мені на день народження крем для лиця з позначкою “60+”, хоча мені
— Ти просто курка, Надю! Поглянь на себе! В тобі немає вогню, тільки побут! — голос Бориса гримів на всю квартиру, відбиваючись від стін, завішаних їхніми весільними фотографіями двадцятирічної давнини.
— Ти просто курка, Надю! Поглянь на себе! В тобі немає вогню, тільки побут!
Скільки в нього таких Ань було? Що ж, кожну запам’ятовувати? Він жодного разу не був одружений до своїх сорока років і не збирався одружуватися. Тим паче Віталій ніколи не хотів дітей. Ніколи! А тут дитина, і його!
Скільки в нього таких Ань було? Що ж, кожну запам’ятовувати? Він жодного разу не
— Світлано, ти бачила ці цифри в кабінеті? У мене таке враження, що я не квартиру опалюю, а замок у Німеччині! З такими цінами на газ твоя паска на десяти жовтках — це не випічка, це інвестиційний актив!
— Світлано, ти бачила ці цифри в кабінеті? У мене таке враження, що я
— Маргарито Семенівно, у вас у ванній знову сухо, а в мене в коридорі — озеро! Ви хоч розумієте, що сантехніки скоро виб’ють ваші двері? — Ой, Максимку, не треба сантехніків… Вони не люблять яблучний пиріг, а я якраз витягла його з духовки. Заходь, подивишся на мій “несправний” чайник.
— Маргарито Семенівно, у вас у ванній знову сухо, а в мене в коридорі
— Олю, поклади цей набір для спецій! Ми вже наплавали на п’ять хвилин у морі, а через ці твої солонки ми знову поїдемо максимум на річку з наметами! Ну… хоча зачекай… подивись, яка кришечка! Це ж справжній прованс!
— Олю, поклади цей набір для спецій! Ми вже наплавали на п’ять хвилин у
— Міло, ти бачила? У неї бутони розміром ледь не з мою голову! Вона точно вночі їх чимось кропить. Або примовляє! Я вчора бачила, як вона з кущем розмовляла японською!
— Міло, ти бачила? У неї бутони розміром ледь не з мою голову! Вона
— Тарасе… а чому ти досі один? Ти ж… ну… гарний чоловік. І руки золоті. І борщ смачний. Він усміхнувся тією своєю рідкісною посмішкою. — А ти чому одна, Соломіє? Ти ж… ну… розумна, красива, і голос маєш, як у співачки
У маленькому прикарпатському містечку Богородчани, де взимку сніг лежить по коліна, а влітку вулиці
— Ігоре, забирай це назад! Він щойно з’їв мою улюблену троянду і дивиться на мене так, ніби я — наступна в меню! Яка прогулянка? У мене серіал і тиск!
— Ігоре, забирай це назад! Він щойно з’їв мою улюблену троянду і дивиться на

You cannot copy content of this page