Коли мені було 22, то прийшлося поїхати на заробітки, у Іспанію. Там мене мала зустріти рідна сестра моєї мами.
Мене звати, Анна, я дуже не хотіла їхати на заробітки туди. Боялася. Я хотіла реалізувати себе у своєму місті. Та сестра мами пообіцяла, що знайде мені роботу, аби я три місяці підзаробила грошей і повернулася у рідні краї.
Перед поїздкою я пішла до сповіді до ксьондза, аби і посповідатися, і отримати благословіння.
У мене є купа родичів та насправді я залишилася сама. Милосердна тітка, Леся мене прилаштує на роботу у якийсь ресторан офіціанткою. Мову я знала гарно. Вільно володіла іспанською. І так далі й тому подібне.
Тітка Леся мовила:-Аню забираю до себе, тут їй буде добре. Я своїх дітей не маю, а Ані хочу допомогти по-християнськи.
От я і наважилася. Аеропорт. Прилетіла. Багато заклопотаних облич, які вештаються там.
Хтось шукає співчуття, а хтось порятунок, а хтось нове життя з чистого аркуша.
Перший тиждень я адаптувалася, а вже на восьмий день я пішла на роботу. Мені розповіли обовʼязки мої. В місяць обіцяли гарну суму. Як на наші то виходить десь 50 тисяч гривень.
Тітка Леся стала для мене другою мамою. За що їй дуже вдячна.
Жила я з нею у кімнаті. Вона ніколи не лізла в душу але й не плювала туди.
Одного дня на роботі я зустріла чоловіка, який дуже запав мені в душу. Якась іскра проблиснула між нами.
Він не кидався словами на вітер, говорив від душі. Я випитувала про нього, мені було важливо, щоб я не влізла у сім’ю. Ніколи не хотіла б бути розлучницею. У мене все життя попереду, навіщо мені такий гріх на душу.
Моя покійна мама мене завжди вчила, аби я з одруженими не вешталася, бо то є гріх. Аби я мала дах над головою. І що чоловік то є чужа людина.
От я і випитала за Базіліо. Дякувати Господу, він вільний, не одружений. Я таки дозволила йому позалицятися до мене.
Важко уявити, відтоді пройшло уже три роки, я виховую прекрасну, Марію донечку, і проживаю у Базіліо вдома у Іспанії. Дуже люблю його. Він вірний та прекрасний чоловік. Ну хіба серцю накажеш?
Як кажуть, ми плануємо а Бог керує.
Автор: Орися Вечірня
