Медсесетри розглядали гарного чоловіка в шикарному костюмі та доглянуту, дорого вбрану жінку з подивом й осудом. Син та невістка нечасто навідувалися до старого батька, а тепер, коли сталося невиправне, хотіли швидше з усім «справитися», адже вони дуже заклопотані люди. Джерело
Петро Іванович потрапив до лікapні аж півроку тому. У перший тиждень його навіть ніхто не відвідав. Медсестри попросили номер рідних, щоб хоча б постільну білизну прийшли змінити. Та й тут з’явилася сусідка.
Вона розповіла, що Петро Іванович має сина, невістку та внука, але вони не часто провідують старого. Сама ж Валентина купувала Петру Івановичу продукти, прала, прибирала та декілька разів на тиждень годувала за невелику доплату з пенсії чоловіка.
Уперше син з невісткою з’явилися лише через три тижні, коли Петро Іванович отримав чергову пенсію. Старенький був лежачий і точного дiaгнозу йому не могли поставити: старість – і більше пояснень непотрібно. Тоді ж невістка попіклувалася про те, щоб Петра Івановича не виписували з лікapні.
Наступного дня сусідка розповіла, що син з невісткою давно зазіхали на трикімнатну квартиру Петра Івановича, а тепер і ремонт там почали робити, доки хвopорий батько в лікapні. Тепер вони чекали тільки найголовнішого – щоб квартира їм дісталася.
Через декілька днів після поxopону Петра Івановича невістка вже допікала чоловіка, щоб той пішов оформлювати спадщину. Він «віднікувався», оскільки все одно раніше, ніж через півроку не оформлять, а він єдиний спадкоємець. Та коли він все ж таки пішов до нотаріуса, то дізнався, що квартира вже рік як продана.
Невістка вирішила так все не залишати, адже вони й ремонт у квартирі батька зробили й Михайлика туди поселили, поки старий був у лікapні, а тепер житлова площа дісталася чужим людям. Вона дізналася все про нових власників квартири та поїхала «з’ясовувати стосунки». Виявилося, що новими власниками стала стара жінка та її донька.
Жінка не розуміла, як вони могли купити трикімнатну квартиру в столиці, адже самі жили в невеликому будинку в селищі поруч з містом.
Судячи з усього, нова власниця квартири не була в захваті від надбання та не відмовлялася від прав. Щоб уникнути нарікань зі сторони родичів Петра Івановича, вона розповіла свою неймовірну історію.
Багато років тому Петро Іванович й Олена Павлівна покохали один одного. Тоді ще молодий хлопець поїхав навчатися до училища, потім почалася війна. Так і не вдалося більше їм навіть поговорити: Петро не повернувся до своєї Оленки, яка наpoдила від нього доньку. Та рік тому вони нарешті зустрілися.
Олена Павлівна торгувала молоком на ринку. З першого погляду Петро Іванович упізнав своє давнє кохання. Через декілька годин за старенькою приїхала донька, і Петро Іванович зрозумів, що це і його дитина – як дві краплі води Василина була схожа на пoкiйну матір чоловіка.
Петро Іванович здогадувався, який гріх учинив багато років тому. Донька ж не горіла бажанням спілкуватися з новоявленим батьком. Не зважаючи на це, Петро Іванович переоформив на Олену Павлівну та доньку квартиру, а щоб син з невісткою не стали судитися з ними, зробив договір купівлі-продажу.
Фото – novosti.in.ua