Карина все дитинство провела в дитячому будинку. Але надія знайти своїх рідних батьків у неї ніколи не зникала. Всі подруги і знайомі говорили їй, що це неможливо, але вона вірила у свій успіх в пошуках.
Карина закінчила інститут і влаштувалася в редакцію журналу. Вона завжди хотіла стати журналістом і з дитинства намагалася добре вчитися і отримати гарну освіту. Ніхто з нинішніх знайомих не знав про її дитинство, та й розповідати всім підряд про своє нелегке життя теж не хотіла. Вона не любила коли до неї ставилися з жалістю або навпаки з якимсь не хорошим поглядом.
Карина була вдячна працівникам дитячого будинку, вони дуже були добрі до всіх вихованцям і у неї залишилося багато вірних подруг.
Начальниця Карини була дуже ефектна жінка і дівчина навіть кілька раз подумала, от би її мама була такою. Але відносини з керівником були складними, жінка була дуже жорстка і примхлива. Вона ніколи не пробачала помилки підлеглих і тут же звільняла. А якщо хтось збирався в декрет або на лікарняний з дитиною, то краще відразу писати за власним бажанням.
Тільки через 2 роки Карина і начальниця стали добре спілкуватися. Дівчина показала себе талановитим працівником і її підвищили до заступника. Під час чергової медичної комісії сталася плутанина з аналізами. Лікарі не могли зрозуміти чому у двох не рідних людей така схожість за результатами, у обох однакова рідкісна група крові і один специфічний ген, який буває у кількох людей на мільйон.
Карина і начальниця знову перездати все і їм лікарі сказали що вони кровні родичі. Дівчина тільки зараз помітила їх сильну зовнішню схожість. Начальниця зізналася, що у неї дійсно була дочка, але залишити її вона не могла. Вона запропонувала Карині залишити все як є і не говорити нікому про їх секрет.
Але дівчина чекала іншої реакції і на наступний день написала заяву про звільнення. Вона переїхала в інше місто і більше ніколи не бачила матір.
Фото ілюстративне з вільних джерел
