Аня і Назар нещодавно одружилися, та щоб не жити разом з батьками орендували собі окреме житло.
Переїхавши, вони почали робити ремонт.
І під час ремонту, вони знайшли стареньку папку, в якій були листи.
В цих листах, йшлося про те, як деяка жінка, яку звали Даша, писала своєму чоловікові Борису.
Жінка в листах вона описувала, як вона сама живе з трьома дітьми, як їм трудно приходиться.
Вона дуже чекає на зустріч з ним.
А останній лист, який прочитала молода пара вразив їх в саме серце: “Коханий мій, ми всі тебе дуже чекаємо. На жаль більше не зможу написати тобі листа, проте я буду думати про тебе”.
” Не забувай нас, сподіваюся, що ми залишимося в твоєму серці назавжди!”
Аня довший час не могла прийти до тями, від усього прочитаного, вона благала чоловіка, щоб вони переїхали звідти.
Назар зрозумів дружину, адже він і сам не хотів лишатися, боячись щоб і в їхній сім’ї, чогось поганого не сталося.
Читайте також: Бабуся навчила молитися моїх дітей, тепер я разом з дітьми просимо захисту у Архангела Михаїла
Коли Назар з Анею вже виїхали з тої квартири з листами, то через декілька днів, виявили, що ще дещо забули.
І приїхали вони знову на ту квартиру, подзвонивши в дзвінок, пара чекала, що хтось двері відкрив.
І двері їм відчинив новий мешканець оселі, якого на здивування чоловіка і жінки, звали Борисом.
Однак вони не насмілилися, чоловіка про щось запитати, а просто взяли речі і пішли.
Але ще довго згадували і все-таки жаліли, що, не поговорили з тим чоловіком, який і міг виявитись тим самим Борисом…
Автор: Нінель. Передрук заборонений.
