Нам з чоловіком по 27 років, одружені ми вже більше 7 років. Заміж я за нього вийшла по любові, коли ми ще навчалися в інституті. І при цьому завжди була вірною, люблячою і господарською дружиною. Я виглядаю цілком симпатично, маю струнку фігуру, одягаюся зі смаком. Багато хлопців бігали за мною до заміжжя, але я вибрала далеко не кращого з них.
Спочатку чоловік здавався мені перспективним молодим чоловіком, розумним, люблячим, який прагне знайти своє місце під сонцем. Але після заміжжя і народження дитини він розслабився, всі його ідеї і плани поступово зійшли нанівець. Цілими днями може грати в комп’ютерні ігри, поки я працюю й намагаюся забезпечити сім’ю, роблю з дитиною уроки і т.д.
Квітів від нього не бачила вже кілька років, так як інші знаки уваги. Якщо що-небудь прошу зробити – забуває або придумує різні відмовки. Я як білка в колесі, і на роботі вимотують, і вдома всю роботу роблю, а йому навіть з дитиною поспілкуватися ніколи.
Одного разу по роботі познайомилася з цікавим чоловіком, старший за мене на 10 років, розлучений, начальник у великій фірмі, з якою ми співпрацюєм. Починалося наше знайомство з суто ділового спілкування, але поступово він став приділяти мені знаки уваги. Спочатку я ніяк не реагувала на це, але потім він став викликати у мене повагу і симпатію як чоловік. Ще б пак: зрілий, впевнений, забезпечений, здатний приймати рішення і нести за них відповідальність – хіба не таким повинен бути справжній чоловік? У ньому є все те, чого абсолютно немає в мого чоловіка.
Наше спілкування ставало все ближче, він запрошував мене в ресторани, я погоджувалася, підвозив до дому, раніше на маршрутках доводилося їздити. І нарешті, коли ми після чергового походу в ресторан поїхали до нього, все і сталося. Ніколи такого не відчувала з чоловіком. Ми зустрічались дуже часто. Чоловік ні про що навіть не здогадується і, чесно кажучи, я б не здивувалася, якби дізнавшись про все, ніяк не зреагував.
Мій новий чоловік пропонує розлучитися і вийти за нього заміж. А мені свого просто шкода, та ще й дитина спільна, тому я відмовляюся. Не знаю що мені робити.
Фото pixabay.com
