Перший день після Водохреща в народі називають Пів-Івана або Різдвяний день.
Про свято
21 січня – останнє свято в зимовому календарно-обрядовому циклі українців. Різдвяний день святкують в такий же день тижня, що і Різдво.
Крім того, цей день відомий як “виряджання” або “вигнання” свят. Наступали вже робочі будні, проте в цей день ще ніхто не працював, тому й говорили, що “Пів-Івана ложки полоще”.
В цей день також шанують пам’ять Григорія Чудотворця, ченця Києво-Печерського монастиря, який вживав у їжу тільки сире зілля, яким зціляв хворих.
Традиції
Пишно відзначали це свято жінки: вносили в будинок прядильне приладдя, а старші жінки з гребенями на мотузках ходили від хати до хати і сповіщали, що сьогодні ввечері будуть “свята проганяти”, тобто збиратися в останні складчини. Цей звичай називався “рядити святки”, або “роз’їзди”, “гребені”.
У деяких регіонах України влаштовували застілля для всього села, де проголошувалося безліч тостів, зокрема в цей день, проганяючи свята, належало сказати наступне:
“Пoмepлим дyшам – цaрство нeбeсне: батькам, матерям, братам, сестрам та діткам маленьким. Нехай легенько згадається і нашому синові, де він у світі повертається, а нам пошли, Боже, вік і здоров’я, щоб цей празник одпровадити та в мирі-покої і з вами, здоровими, щастя діждати. Сподоб, Господи, Боже наш, щоб Бог рoдив жито, пшеницю і всяку пашницю, а нам діждати жати, спочивати та людям честь віддавати!”.
Гості відповідали:
– Дай, Боже!
– Хай Бог хліб рoдить та скотину плoдить!
– Рoди, Боже, хліб, а до хліба опеньки!
– Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб корівка доїлась!
– Рoди, Боже, жито, пщеницю, а в запічку дітей копицю!
Існувала традиція доїдати в цей день всю святкову їжу і обов’язково пригощати кумів.
Чоловіки брали зв’язки гречаної соломи, яку молотили в різдвяний піст, і розносили їх по сусідах. А зайшовши в будинок, гість сказав: “Нате вам ковбаси!” Після цього в цьому будинку починалося пишне гуляння.
У деяких областях України в цей день “проганяли кутю”. Було важливо доїсти всі святкові припаси, тому влаштовували щедрі застілля і вечорниці, на яких парубки і дівчата прощалися зі святковим і веселим життям, переходячи до робочих буднів.
Що не можна робити
Як і в усі церковні свята вважалося, що в Різдвяний день не можна працювати. Особливо по господарству. Звичайно, годувати худобу було потрібно, але ось прибирати, прати і шити вважалося гріхом.
