Пізно вночі в наші двері постукали. Я ще не спала і пішла відчиняти. Нікого не було на вулиці. Я подумала, що це жарти, але перш ніж закрити двері, помітила якусь коробку на порозі. Відкривши її, я ахнула – там був новонароджений малюк.
Не можна було залишити його там – я забрала його і пішла додому. Поклала його на диван і дивилася в це сонне і миле личко. Перш ніж розбудити чоловіка, я пішла до сусідки взяти дитяче харчування, тому що у неї зовсім недавно народився малюк. У неї точно повинна була бути їжа для немовляти. Джерело
Я коротко розповіла, що сталося і пішла до дитини. Після того, як погодувала її, пішла розбудити чоловіка. Той не відразу зрозумів, про що я. Коли я все йому розповіла, він різко встав з ліжка, переодягнувся і вийшов зі словами: «Повернуся дуже скоро!»
Я не знала, що й думати. Малюк був таким красивим – справжнє янголятко. Сиділа і гадала, куди пішов чоловік, коли повернеться, що мені робити, треба телефонувати в поліцію або варто почекати чоловіка, який обіцяв незабаром повернутися. Чоловік повернувся тільки під ранок.
Він попросив мене сісти і почав свою розповідь, після якої мене охопив шoк. Це ще м’яко сказано! Я не могла ворушитися. Як виявилося, десь рік тому у мого чоловіка з’явилася «прихильниця», яка отримала бажане і пеpeспала з ним.
Але чоловік, усвідомивши скоєне, перервав спілкування з нею та повернувся в сім’ю. Однак жінка зaвaгiтніла і ось народила малюка, якого сьогодні й підкинула нам. Дитина з коробки була сином мого чоловіка.
З цього дня уже пройшло декілька місяців, а я ще не можу прийти в себе. Мені так прикро і боляче за те, що чоловік так нахабно брехав і крутив роман за моєю спиною. Не можу сказати, що пробачила його, тому що я не можу оговтатися від удару. Тому зараз просто чекаю. Чекаю свого внутрішнього голосу, який скаже, що мені робити в даному випадку.
