Лазарєва субота – це субота шостого тижня Великого посту. Цього дня православні згадують чудо воскресіння праведного Лазаря. Піст трохи послаблюється.
У церковному календарі Лазарєва субота та Вхід Господній до Єрусалиму (Вербна неділя) святкуються у сусідні дні: суботу та неділю. Цікаво, що богослужбовий час не співпадає з історичним: воскресіння Лазаря відбулося за місяць чи два до входу Господнього до Єрусалиму.
Нині ці два свята нерозривно пов’язані. Вони передують подіям Страсного тижня: зраді Христа Юдою, стражданням, розп’яттям і Воскресінням Спасителя.
У Лазарєву суботу дозволяється рибна ікра, рослинна олія та вино.
Традиції Лазаревої суботи
Традиції відзначення Лазаревої суботи та Входу Господнього до Єрусалиму були тісно переплетені. Увечері цього дня, напередодні Вербної неділі, як і в сам день свята Входу Господнього в Єрусалим люди, приносили та приносять зараз у храм гілочки верби. Священик звершував чин освячення верб на вечірній службі.
У слов’янських країнах верба стала символом свята наслідування сучасникам Христа, які встеляли його дорогу в Єрусалим гілками пальм: за Христом у столицю Ізраїлю було безліч народу. Люди були вражені дивом із Лазарем і надавали Спасителеві неймовірні почесті. Коли він в’їжджав на ослику до Єрусалимської брами, всі навколо вигукували: «Осанна! Благословен Той, Хто прийде в Ім’я Господнє, Цар Ізраїлів! І кидали Йому під ноги пальмові гілки – царський символ.
В Україні та інших слов’янських країнах пальмові гілки як символ свята замінили верби. Верба – одне з перших дерев, які розцвітають навесні. Пухнасті гілочки символізували пробудження природи після довгої зими, воскресіння всього живого для цвітіння та плодоношення.
