Всі сусіди завжди знали чого варта Іванка.
З чоловіком вони жили більше десяти років разом, коли він їздив на заробітки, і висилав гроші, то все в сім’ї було добре.
Іванка гуляла скільки хотіла, а Михайло закривав на то очі, бо любив її.
Тай ростили двох синочків.
Михайло приїхав додому, хотів декілька місяців відпочити, але спокою в тому домі не було.
Іванці все було не так.
Не там став, не добре посуд вимив, і продукти мав інші купити.
Чоловік підозрював, що в жінки знову хтось є, але не хотів про це говорити.
Він своє горе топив в оковитій.
Посидів з хлопцями на вулиці, ледь додому ноги тягне.
Жінка ж давай його товкти, летіло в нього все, що під руку попало.
Наступного дня ходить Михайло, все тіло болить, але не пам’ятає чого.
Дивиться, а жіка речі збирає.
Думав що до мами знову тікає, а виявилося до коханця.
Декілька місяців вони листувались, говори по телефону.
Іванка зрозуміла, що кохає того чоловіка, хоч вони і не бачились.
Зібрала свої речі, дітей, і поїхала на потяг.
Нічого толком навіть рідній мамі не розповіла.
Іван не був “далекий”, поїхав машиною за нею.
Потяг Рахів- Київ відправлявся за 5 хвилин.
Чоловік шукав свою сім’ю по всіх вагонах, він був готовий їй це пробачити, хотів просити пробачення за все.
Коли він відкрив двері купе, то побачив їх.
Просив залишитися, але Іванка твердо стояла на своєму.
Тоді він забрав старшого сина, бо той не хотів покидати рідний дім.
Дітей розділили, Іванка та Олег поїхали в Київ.
А Дмитро залишився з татом.
Іванка залишилась жити в Києві ще на багато років, на світ появилась ще одна дитина.
Вони мешкали в однокімнатній квартирі, та все одно були щасливі.
В цій історії найбільше шкода Дмитрика, мама залишила, а татові байдуже.
Чи змогли б ви так вчинити зі своїми найріднішими?
Автор: Настя
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
