Я недавно штовхнув бабку, коли з метро виходив.
Знаю, що так не можна: старість треба поважати, некрасиво тощо, але поспішав дуже.
Біля виходу була ожеледь і так слизько дуже, а тут вона ще поперек дороги стала, і не туди і не сюди, обійти взагалі ніяк неможливо.
Ось і довелося її злегка «посунути», але вийшло, що відштовхнув, тому що вона трохи проїхалася по снігу в своїх допотопних обдертих чоботях, ледь втримавши рівновагу, а я ще й ляпнув на ходу, здуру, що раз вона стара, то і сиділа б вдома, не заважала б усім.
Стара повернулася в півоберта, втупилася на мене своїми майже безбарвними очима, на яких і вій-то не видно було. Це, напевно, тому що сиві вони вже всі і їх не розгледіти на її блідому обличчі, або повипали від старості, і так єхидненько напівголосно сказала, що і я дуже скоро постарію, не буду вічно молодим.
Я тоді значення цим словам не надав.
Буркнув щось типу «так пішла б ти» і втік.
Потім носився весь день, як шалений по різних організаціях і офісах, звичайно ж, моментально забув про цей випадок.
Пізно ввечері повернувся додому втомлений. Під душ заліз, потім пожував, що знайшов в холодильнику, випив банку пива, ту, що по дорозі в магазині купив, і спати завалився.
А вранці, коли голитися зібрався, тільки хотів вилку від бритви в розетку увіткнути, випадково в дзеркало подивився і закричав по-бoжeвiльному, а бритва у мене так взагалі з рук на підлогу випала і розбилася на друзки. Рожа в дзеркалі відбивалася не моя, а якогось діда, як тут не закричати?
Я по телефону своєму другану Санькs подзвонив, щоб він терміново прийшов.
Він хвилин через п’ять бігом прибіг, каже, що думав, що щось стpaшне сталося, так я кричав, як ошпapений.
Подивився на мене, потім в дзеркало, покрутив пальцем біля скроні і сказав, що я нормально виглядаю, як завжди, і у відображенні теж.
Я збрехав йому, що пожартував. Ну не пояснювати ж, що у мене глюки.
Санька хоч і не сильно повірив, вигляд-то у мене переляканий дуже був, але, відважив мені запотиличник і, накричав, що з ранку так не жартують і, що я дeбiл, пішов. А я в дзеркало подивився потім, коли його проводив, зрозумів, що все одно старого там бачу.
Нікуди взагалі в цей день не пішов, хоча справ було неміряно. Поголитися так і не зміг.
До ночі сам не свій був.
В інеті все перерив, ніфіга путнього там про такі випадки не знайшов.
Спати ліг, всю ніч ця бабця снилася і знущалася, мружачи свої поросячі очиці.
Кілька разів я прокидався в холодному поту, а десь о четвертій ранку вже більше заснути взагалі не зміг.
Читайте також: Одного разу тато повернувся додому з 4-річною донькою своєї колишньої. Нам дівчинка відразу не сподобалася
Вранці в дзеркало подивився – начебто нормально все. Зрадів, як маленький, навіть підстрибнув кілька разів від того, що цього діда в дзеркалі не виявив.
Що це було?
Може магнітна буря чи ще якась аномалія.
Більше мені такого ніколи не ввижалося. Але бабусь і, про всяк випадок старих, обходжу тепер стороною.
Автор – Лана Ленц
