У моєї подруги знайома грошей попросила – мамі на ліки, давно це було. Марина правдами-неправдами роздобула потрібну суму. Напозичала у друзів ще. А знайома подякувала: ах, велике спасибі! Так не хотілося чіпати депозит валютний. Там пристойний відсоток. Шкода тільки, ти трохи забарилася. Ще раз дякую.
Ось так часто буває: ви докладаєте зусиль, використовуєте свої зв’язки або просто за дарма працюєте – вас попросили.
Попросили пустити до себе пожити, бо готелі не хочеться оплачувати. Попросили родича задарма подивитися і полікувати, бо не хочеться платити. А бути добрим і уважним за ваш рахунок – хочеться. Або попросили нижньою полицею поступитися – просто тому, що раптом ви погодитеся. Хоча ви однакового віку, статі та стану здоров’я. Але раптом погодетеся. Не хочеться лізти нагору просто, та й все.
Як правило, просять ті, у кого такий же ресурс, як у нас. І навіть більше – вони зуміли напроситися, поки ми працювали. І майновий стан просять нормальний, іноді – відмінний. Тому що експлуататори зазвичай багатші тих, кого вони експлуатують. І на такі прохання краще відмовляти, як на прохання трохи на нашому горбу покататися.
Але це непросто, тому що нам важко уявити, що у людини, що просить є валютний рахунок. Повірити важко в це! Але, як правило, у експлуататора багато чого є. Тільки совісті немає. Але він без неї прекрасно обходиться.
Автор – Анна Кірьянова
