Проживши день, йому за це подякуй і тихо-тихо Богу помолись

Проживши день, йому за це подякуй,
І тихо-тихо Богу помолись,
За все будь вдячна, негаразди й ласку,
Щоб там не було… — Тільки не журись.

Скажи « Спасибі» — лагідному сонцю,
Що всім тепло нам віддає своє,
Подякуй небу.. Зорям у віконці,
І місяцю, що решетом встає.

Землі подякуй, що тебе зростила,
І хлібом годувала з юних літ,
Вклонись криниці на своїм подвір’ї,
Що викопали батько твій і дід,

Напийся тої чистої водиці —
Втамуєш спрагу, сили зачерпнеш,
Зайди у двері чистої світлиці,
І тільки тут ти спокій свій знайдеш.

Подякуй дому, квітам і стежині,
З якої ти пішла в незнаний світ,
Батькам «спасибі» і тоді, і нині,
Що моляться за тебе з ранніх літ.

Тобі я поклоняюся «Всевишній»,
На милість уповаю я твою,
Й цьому світі праведнім і грішнім,
Помилуй душу «Господи» мою…

Автор: Таміла Панасюк

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram