Прийшла Аня додому, а там пусто. Свекруха за кілька годин квартиру обчистила. І в холодильнику конем грай, дітей годувати нічим і як на зло до зарплати кілька днів. А чоловік що? Винувато дивиться і каже: «ну мама сказала, що ці речі мої, значить і її»

Прийшла сьогодні до мене сусідка. Засмучена. Ніяковіючи, попросила позичити тисячу до зарплати. Що так раптом не знаю, ніколи ще не займала. Вирішила дізнатися, що трапилося. А як ще дізнатися як нема за чашкою чаю. Посадила на кухні і почала розпитувати. Після невеликих умовлянь, сусідка розслабилася і розповіла ситуацію, в яку потрапила.

Аня з чоловіком і двома дітьми жили разом зі свекрами. Через якийсь час, чоловік захотів, щоб тато і мама жили поруч з ним, і перевіз батьків до себе в місто з села. До слова сказати, квартира, в якій вони жили, належала дружині, купила вона її до шлюбу. Але жінка так сильно любила свого чоловіка, що миттю погодилася з ідеєю покликати жити його маму і тата разом з ними.

Вона мріяла про те, що свекруха буде допомагати по господарству, стежити за дітьми, коли вони з чоловіком на роботі. Але не тут то було. Свекруха допомагати по дому відразу відмовилася: «А навіщо це я ще в чужому домі буду до плити торкатися. Ось покликали, годуйте, і доглядайте». А ще й докоряла Ані за те, що вона, на думку свекрухи, за чоловіком (сином її) погано доглядає, що працювати довго дозволяє.

Свекруха нічого не робила, тільки лежала в своїй кімнаті і щодня виходила скаржитися на невістку бабусям, що сидять на лавочках біля під’їзду. Жили вони разом кілька років, лаялися, мирилися. Терпіла Аня їх довго. Ну а що? Батьки чоловіка. Треба поважати. Але після одного разу, коли свекруха видала черговий фінт, не витримала і запропонувала своєму чоловікові продати будиночок свекрів у селі і використати гроші як початковий внесок за квартиру, в яку поїхали б свекри. Вже дуже сильно її напружувало сусідство з ними.

Чоловік, трохи подумавши, погодився. А ось свекрусі така ідея не сподобалася. І з того самого моменту стала вона своїй невістці пакостити. То пачку перцю висипе в суп, то молоко розіллє і не прибере. І в один прекрасний момент трапився у Ані нервовий зрив. Вона стала кричати свекрам, щоб забиралися з її будинку, щоб ноги їх більше не було в її квартирі, щоб уматували світ за очі. А свекруха, мабуть, цього і чекала. Ну як же ситуацією не скористатися?

І поки невістка після зриву відходила, гуляла на свіжому повітрі, свекруха найняла машину і вивезли з квартири деякі меблі і техніку, а найголовніше вона взяла всі продукти з холодильника і останній мішок картоплі, буквально вчора куплений її сином. Все підчистила. Навіть про дітей, своїх онуків, не подумала. Примудрилася провернути це за кілька годин, точно готувалася.

Прийшла Аня додому, а там пусто. І в холодильнику конем грай, дітей годувати нічим і як на зло до зарплати кілька днів. А чоловік що? Чоловік. Винувато дивиться і каже: «ну мама сказала, що ці речі мої, значить і її»

Фото ілюстративне з вільних джерел