Мені 33 роки, живемо з чоловіком в маленькому місті, одружені вже 10 років. Одружилися відразу після закінчення університету, перебивалися з хліба на воду в буквальному сенсі. Але чоловіка я вибрала розумного, тож справи у нього швидко пішли в гору. Через кілька років після весілля з’явився власний бізнес, а ще через рік з’явилися гроші. Купили простору квартиру, машину, могли дозволити собі поїхати на відпочинок. Я теж не сиджу вдома і багато працюю, хоча маю можливість цього і не робити. Але історія не про це.
Є у мене подруга, звуть Олена. Познайомилися в університеті, вчилися в різних групах, але багато спілкувалися і спілкуємося досі. Вважала Олену одною з найближчих мені людей, могла розповісти їй буквально все. Хоча останні років чотири спілкуємося рідше. Чому? Все просто: я помітила, що Лєна заздрить мені. Безпосередньо вона нічого не говорить, але постійно чую, що, мовляв, деякі можуть собі дозволити з’їздити в Європу, а інші працюють, не покладаючи рук, і навіть зайву пару взуття купити не можуть …
Розумію, що Олені пощастило менше, ніж мені, трудиться менеджером в невеликій конторі, отримує мало, сім’ї немає, чоловіки з’являються і зникають. Чути про «незаслужене багатство» було прикро і неприємно, але спілкування я повністю не припиняла. Хоча зустрічатися з Оленою почали рідше: якщо раніше спілкувалися практично щодня, зідзвонювалися, гуляли по магазинах, то зараз набагато рідше.
Є ще одна причина, по якій дружба поступово почала сходити нанівець. Я помітила, що Лєна стала випивати. Безпосередньо вона це не говорить, але за непрямими ознаками можна помітити. Намагалася з нею поговорити, але вона все заперечує. Шкода її, звичайно, але що я можу вдіяти? Не тягти ж її силоміць до лікаря?
Нещодавно з чоловіком відзначили ювілей весілля. Він зробив мені подарунок, про який я давно мріяла: підніс шикарну норкову шубу. Колись, коли тільки одружилися, він жартома сказав, що подарує мені шубу, яку могла б носити навіть королева, і подарував. Звичайно, мою радість словами було не описати. Хотілося поділитися з кимось своїм щастям, і я зробила величезну дурницю: покликала в гості Олену … Зараз себе лаю, адже знала ж, що вона мені відверто заздрить.
Лєна прийшла, принесла в подарунок пляшку непоганого вина, замовили суші. Відмінно посиділи, «подруга» щиро мене вітала, згадували, як колись студентками економили гроші, щоб сходити в Макдональдс, а тепер можемо дозволити собі те, про що тільки мріяли. Лєна була дуже весела і привітна, мені навіть здалося, що її заздрість залишилася в минулому. Вона навіть приміряла шубу і сфотографувалася в ній, пожартувавши, що викладе в свій Інстаграм, щоб всіх заінтригувати.
Думаю, я трохи переборщила з випивкою. Чоловік був у відрядженні, так що не було кому мене зупинити. Так що, на свій сором, просто заснула, особливо з огляду на те, що ми спустошили не тільки пляшку вина, але і заглянули в домашній бар. Вранці, прокинувшись, я виявила, що подруги вже немає. Шуба в шафі теж була відсутня.
Я запанікувала: перша думка була про те, що нас пограбували. До того ж, вхідні двері були відчинені. Але нічого, крім шуби, не зникло. У моїй голові з’явилися нехороші думки, але я поспішила їх відігнати. Адже залишалася ймовірність, що шубу вкрала не Оленка, а якісь злодюжки, які помітили відчинені двері. Це – цілком імовірний сценарій, адже багато в місті знають, що ми живемо непогано, що вдома є цінності, а подруга, йдучи, просто забула закрити за собою двері, а мене вирішила не будити, так як сама не дуже добре мізкувала після випитого.
Написала заяви в поліцію в той же день. Зі мною зв’язалися вже на наступний ранок. Виявилося, що шубу дійсно викрала Лєна. Це був удар в спину для мене. Я знала, що вона заздрить, що вважає, що я не заслуговую того життя, яким живу. Але ніколи не думала, що вона скотиться до злодійства … Шубу колишня подруга віднесла в ломбард, отримала за неї якісь смішні гроші, приблизно десяту частину реальної вартості, і продовжила п’янку зі своїм новим хлопцем, збрехавши йому, що отримала гроші в подарунок.
Не знаю що робити. Відкликати заяву чи дати справі хід? Звичайно, спілкуватися з Оленою я більше не має наміру, але шкода «топити» подругу, хоч і колишню. З іншого боку, злодій повинен бути покараний. Не хочу, щоб вона вирішила, ніби можна вчинити так.
Чоловік викупив шубу з ломбарду, подарував кперстень, як він сказав, для компенсації моральної шкоди, але настрій все одно було зіпсовано надовго. Виходить, що, досягаючи успіху, ми втрачаємо друзів?
Фото ілюстративне – MySonnik.com
