Принесла подруга мені речі дитячі. Відкриваю перший пакет, а там рвані колготки, потерта курточка з дірявою кишенею і голова невідомого плюшевого звіра. Заглядаю в другій – в ньому запрані хлоп’ячі речі, машина на трьох колесах. У третьому – не краще. Загалом, знаєте, таке все затхле, затерте. Так от, тепер вона зі мною не розмовляє

Періодично я відводжу непотрібні дитячі речі в благодійний фонд і мої знайомі про це знають. Підкидають щось, коли самим везти лінь. Подружка ось тиждень тому привезла три величезних пакети. Ти ж все одно на машині, каже. Я мішки у неї забрала, біля дверей поставила і забула. Ось позавчора руки дійшли розібрати.

Відкриваю перший пакет, а там … Рвані колготки в кількості трьох пар, потерта неабияк курточка з дірявою кишенею і голова невідомого плюшевого звіра. Заглядаю в другій – в ньому запрані хлоп’ячі речі, машина на трьох колесах, використаний світловідбиваючий стікер і половинка лялечки з кіндера. У третьому – не краще. Загалом, знаєте, таке … затхле, затерте.

Соромно на благодійність нести таке. Коротше, виставила я пакети на смітник ті ганчірки. А подружка, вона в сусідньому будинку живе, ага, це я щось лопухнулася, пакетики свої побачила. Образилася, висловила мені все і більше не розмовляє. Ну я спробувала пояснити, що малозабезпечена сім’я – це не жебраки-жебрачки, там люди теж одягатися хочуть пристойно. І що шмотки перед тим, як віддати, хоча б випрати можна. Але там глухо, не чує дівка.

І знаєте, от не вірю я, що збираючи речі, вона щиро допомогти хотіла, аж надто неохайно вміст пакетів виглядає. Швидше це такий благородний спосіб позбутися від зайвого мотлоху, який і викинути шкода, і зберігати набридло. А так, начебто добру справу зробила. Правда, ніяково якось вийшло.

Фото ілюстративне з вільних джерел