Я завжди була зразковою дочкою і люблячою дружиною, але в підсумку отримала удар в спину за свою доброту. З чоловіком ми познайомилися рік тому. Йому 23 роки, мені нещодавно виповнилося 20 років. Відразу при знайомстві нас наздогнала неймовірна любов. Ми практично не могли жити без одного. Я думала, що ці почуття на все життя.
Через півроку після знайомства ми одружилися і зіграли скромне весілля тільки для близьких друзів і родичів. Після весілля ми з новоспеченим чоловіком переїхали в квартиру моєї матері і стали жити втрьох.
У чоловіка не було власної житлоплощі, а квартира його батьків не могла вмістити нас. Було вирішено переїхати до мене, благо у мами двокімнатна квартира і вона була не проти, щоб ми оселилися у неї.
Спочатку все було чудово. Мій чоловік відразу подружився зі своєю тещею і жили ми досить дружно. Згодом, я стала помічати, що чоловік починає до мене втрачати інтерес. Від колишніх почуттів уже майже нічого не залишалося, він ставав все холодніше до мене.
Я запідозрила не ладне, але розмови з чоловіком ні до чого не призводили. Він весь час відмовлявся, і звинувачував у всьому втому.
Припустивши, що у чоловіка є коханка, я почала розпитувати свою маму, як він проводить свій день, коли мене немає вдома. Мені відразу здалося, що мама приховує від мене зради чоловіка, тому що дати чітких пояснень у неї не вийшло і вона схвильована вирішила припинити цю розмову. Подумати не змогла б, навіщо моя матінка покриває свого зятя.
Першим не витримав зберігати від мене таємницю чоловік. Він у всьому зізнався і виявилося, що його коханка це найдорожча в моєму житті людина – моя мама. Я не стала влаштовувати скандали, а зібрала найнеобхідніші речі і пішла жити до подруги. Тепер навіть не знаю, що мені робити далі. Пробачити чоловіка і маму я навряд чи зможу, а от як жити далі не уявляю.
Фото ілюстративне з вільних джерел
