Приїхала свекруха в гості, але за 4 місяці так мене допекла, що я придумала хитрий хід

Мама чоловіка, Тамара Йосипівна, дуже цікава жінка, засовує свій довгий ніс абсолютно в усі наші справи. За ті 4 місяці, що ця жінка, живе у нас, моя голова опухла від великої кількості непотрібної інформації, а на язиці скоро з’явиться мозоль від необхідності відповідати.

В її присутності я бачила один можливий плюс: допомога з дитиною. Але, як виявилося, свекруха приїхала зовсім не для цього. Свою присутність в нашій квартирі вона сприймала як відпустку: повний пансіон, обслуговування по вищому розряду – трансфер і розваги, та ще й над невісткою можна позубоскалить. В очах свекрухи – відпустка мрії. Джерело

Я – неконфліктна людина, мені простіше зробити так, як мене просять, ніж відстоювати свою точку зору в конфлікті. У якомусь сенсі, свекруха не дарма вважає мене тютей. Я ніколи з нею не сперечаюся, навіть тоді, коли Тамара Йосипівна сама розуміє що несе нісенітницю. І раз вона вважає, що її син буде їсти на сніданок тільки ненависну ним яєчню, значить я буду готувати чоловікові яєчню, поки свекруха гостює у нас вдома.

І те, що чоловік снідає через силу – це проблеми чоловіка, адже він в будь-який час може попросити свою маму не лізти до мене зі своїми повчаннями на рахунок сніданку. А раз його все влаштовує – навіщо мені роздмухувати конфлікт.

Єдине, що я готова відстоювати незважаючи ні на що – виховання дочки. Про що свекрухі було повідомлено ще під час моєї вaгiтності. Як не дивно, свої пориви покритикувати мене як матір, свекруха стримує. Зате в усьому іншому вона розходиться не на жарт.

За 4 місяці життя під одним дахом, свекруха допекла мене до такої міри, що я почала замислюватися про переїзд до батьків на той час, поки Тамара Йосипівна знаходиться в нашому будинку. Я і натяками до неї, і в відкриту питала, коли вона вже до себе повернеться, у відповідь я чула:

Шановні читачі запрошуємо вподобати нас у Telegramта Instagram

– Ой, не знаю наскільки все затягнеться. Колір в каталозі був один, а пофарбували – зовсім інший, мені не подобається. Перероблять – я з’їду від вас.

– Вони так криво поклали плитку, п’яні, напевно, були. Звільнила їх, ось, інших робочих знайду, вони все дороблять і я з’їду.

– Уявляєш, унітаз ще не привезли. Привезуть – я відразу з’їду. А то як я там, без унітаза?

І таких відмовок було багато.

Одного разу свекруха мені заявила:

– Ти навіть не уявляєш, як тобі зі мною пощастило. А знаєш, яка в мене свекруха? Мегера, яких світ не бачив. До сих пір її побоююсь, хоч і не дівчинка вже давно. Переводила мене, як могла. Знущалася, як хотіла – ніхто їй був не указ. Брр, як згадаю, аж трусить.

Сама того не підозрюючи, свекруха підкинула мені відмінну думку: у кого є управа на неї? Правильно: у свекрухи. Я, не довго думаючи, подзвонила і запросила до нас в гості на тиждень бабусю чоловіка – свекруха моєї свекровка. Ось тільки попередити про гостю чоловіка і його маму, я зовсім забула.

Ранок, чоловік на роботі. Моя улюблена свекруха в черговий раз ллє мені у вуха поради по обхажування її дорогоцінного синочка. Дзвінок у двері. Тамара Йосипівна, примружившись, запитує:

– Ну, і кого ти чекаєш? Хто до тебе ходить, поки чоловік на роботі? Ти – чоловікова дружина, пам’ятай про це!

Свекруха рушила відкривати двері, радісно потираючи ручки в передчутті. Відкрила вона зі словами:

– Ну, і хто тут у нас до заміжніх жінок ходить?

– О, Тамарка! 5 хвилин тому про тебе думала: повз смітники йшла – відразу про тебе згадала. Ну, чого дивишся? Пішли, чай мені зробиш. Я тортик принесла. Тільки тобі не дам – ​​шкідливо. Хоча, твоїй фігурі вже ніщо не допоможе, так і бути – пригощу шматочком. – обличчя бабусі чоловіка аж світилося від задоволення, вона не бачила свою невістку вже кілька років.

І – ось збіг – в той же день ремонт у будинку Тамари Йосипівни закінчився. Вона спішно зібрала речі, попрощалася і відбула додому.

Читайте також: Чоловікова сестра посварилася в пух і прах зі своїм чоловіком. Мати її в рідну домівку не пустила, мудро відправивши миритися з чоловіком. А ось мій чоловік виявився не таким категоричним, як його батько, і прихистив сестру. Тут то все й почалося

– Спасибі, велике Вам спасибі, що приїхали! – з усією запалом я дякувала бабусю чоловіка. – Я Вам зараз білизну поміняю, у вітальні розташуєтеся.

– Ні, ні, я не залишуся. Я ж знаю, навіщо ти мене покликала – Тамарка тебе дістала. Я свою справу зробила, давай, пої мене чаєм, та поїду я. Якщо що звертайся! – лукаво усміхнулася мені бабуся мого чоловіка.

В майбутнє я дивлюся з оптимізмом – майбутні візити свекрухи мене більше не лякають і не наводять жax. Адже у мене є важливий стратегічний союзник – свекруха моєї свекрухи.