Лідії була одна дивна фoбія – вона страшно боялася голок! Я дізналася про це зовсім випадково, коли була у неї в гостях і зачепилася подолом сукні за одвірок. Попросила нитку з голкою. Знайома заявила, що не тримає в будинку подібні предмети.
Я довго не могла зрозуміти причину такого стpaху. І лише після довгих умовлянь приятелька знехотя розповіла свою історію
Це сталося 15 років тому. Лідія готувалася до святкування дня народження. На свято були запрошені всі близькі друзі і подруги жінки. Серед них була Наталія – весела і усміхнена, вона відразу запропонувала свою допомогу на кухні і почала замішувати тісто для пирога.
Спочатку все йшло добре, але через якийсь час Лідія звернула увагу, що Наталя якось дивно дивиться на її золоту каблучку з рубіном.
Жінка запитала подругу:
– Тобі що, сподобалася каблучка?
Та відповіла:
– Дуже, даси поносити?
Лідія пояснила Наталі, що це подарував їй чоловік і вона дуже дорога для неї, тому вона не може дати їй поносити.
Наталя образилася на відмову подруги. На святковому обіді її не було – вона пішла раніше, пославшись на важливі справи. Коли чоловіки вийшли покурити на сходовий майданчик, то виявили швейні голки, розсипані перед дверима.
Передчуваючи біду, Лідія кинулася на кухню і розрізала пиріг, який готувала Наталя – за щасливим збігом обставин його ще не встигли подати його на стіл. Пиріг був повністю нашпигований маленькими голками. Свято було зіпсоване.
Але “сюрпризи” на цьому не закінчилися: на наступний ранок Лідія не виявила на пальці каблучки. Разом з чоловіком вони обшукали весь будинок, але знайти прикрасу так і не вдалося. З Наталею після того, що сталося ніхто з цієї компанії не зустрічався, і тому як склалося її подальше життя невідомо.
Після цієї історії у Лідії з’явився пaнiчний стpaх перед голками, і вона щиро дивується, як можна було зробити такий вчинок. Невже банальна заздрість може довести людину до навмисного вбuвcтва? Хто знає, чим могла б закінчитися ця історія, якби Лідія вчасно не розрізала нещасливий пиріг. Втім, не дарма народна мудрість говорить: “чужа дyша – темний ліс”.
