Таня завжди була красиво одягнена, зачесана, не йшла. а пливла. Ні з ким із хлопчаків-однолітків Таня не зустрічалася, хоча її однокласник Сашка був закоханий в неї до нестями. Але Таня чекала принца. Коли у неї запитували, ким вона хоче стати, коли виросте, вона говорила, що для жінки головне – вдало вийти заміж. І в очікуванні того самого Таня не стала розтрачуватися на випадкові закоханості.
Але час минав, а принца все не було … І ось, проходячи практику на третьому курсі інституту, двадцятирічна Таня познайомилася з Павлом. Він був виконавчим директором фірми, високий, смаглявий, волосся злегка покрите сивиною – в загальному, виглядав трохи молодше за свої сорока трьох років.
Таня знала, що він одружений і у нього двоє дітей. Але його зовнішність, посмішка і нахабні манери звели її з розуму. Тетяна закохалася до нестями. Який відповідний кавалер! І гарний, і багатий … шкода тільки, що одружений. Але Таню це не зупинило.
Спідниця коротша, макіяж яскравіший, кілька ложок цукру в каві і Тетяна йде атакувати Павла в його кабінет. Так і зав’язалися їх відносини. Він був у неї першим. Павло дбав про молоду подругу, намагався вгадати її бажання, обдаровував увагою і подарунками. Приходячи з ним в ресторан, Тетяна знала, що інші жінки заздрять її чоловікові – настільки він був гарний, граціозний і ввічливий.
Разом вони літали на відпочинок в Єгипет, удвох зустріли Новий рік і її День народження … Тетяна була в казці, вона була щаслива. Її турбувало лише одне – коли він розлучиться з дружиною і повністю стане її.
Коли вона ставила йому питання на цю тему, Павло відмовчувався і не обіцяв нічого певного. І тут, у Тані затримка. Обстеження показало – 5 тижнів. Радісна, вона помчала повідомити своєму коханому: – Дорогий мій, які у мене новини для тебе! Тепер ми будемо разом назавжди – ти, я … і наш малюк!
– Так, стоп, малюк? – Павло був серйозний і навіть грубий. Тані це не сподобалося.
– Так! Тепер ти розлучишся і ми зіграємо найкрасивіше весілля!
– Розлучатися з дружиною я не збираюся. Дам тобі грошей. Забудемо про це і будемо зустрічатися як раніше.
– Але ти що! Це ж наш малюк!
– Послухай мене, моя дорога. Я зі своєю дружиною вже двадцять років, діти у мене є. Навіщо мені ще одна дружина і ще одна дитина. Мила, нам так добре разом, ти у мене така гарна, така чуттєва і яскрава … – Павло простягнув руки, щоб обійняти Таню за талію.
– Як ти пропонуєш мені бути з тобою після цього? Ти з глузду з’їхав зовсім? Я йду від тебе! – Таня в сльозах відскочила від Павла. І вона пішла. Пішла і вийшла заміж за того самого Сашка, який любив її зі школи. Він прийняв її дитину і виховав, як свою. Таня довго не могла забути Павла, чекала, що він одумається … Але він не шукав її. А потім Таня дізналася, що у нього вже нова дівчина, молодша за неї.
Фото ілюстративне з вільних джерел
