Аліна завжди була яскравою красунею. Їй, як і будь-якій жінці, хотілося вийти заміж, народити дітей і зажити щасливим сімейним життям. Тільки ось нареченого вона вибирала дуже ретельно.
Роки йшли, а підходящого «принца» все так і не знаходилося. То недостатньо гарний попадеться, то недостатньо розумний, то працює на непрестижній роботі. Так, в муках вибору, Аліна і сама не помітила, як їй стукнуло тридцять років. Джерело
Розуміючи, що час іде, жінка була в розпачі, але тут на її шляху з’явився Стас. Начебто відповідний по всіх параметрах, але було одне «але»: він був одружений. У плани Аліни ніколи не входило руйнування чужих сімей, але зараз було вже не до високої моралі, потрібно було подумати про саму себе.
Ось і доклала жінка всіх зусиль, щоб відвести чоловіка з сім’ї. Було складно, Стас довго і серйозно коливався: з одного боку він був закоханий в ефектну коханку, з іншого – в родині його тримало наявність дітей, а їх у нього було двоє.
Довелося Аліні діяти з козирів на свій особистий стpах і ризик: вона завaгітніла. Стаса це не надихнуло на остаточний відхід з сім’ї, але потім все вирішилося само собою. Його дружина дізналася про іншу жінку і вигнала з гучним скандалом. Швидше за все, для цього посприяла сама Аліна, але вона в цьому не зізнається.
Стасу нічого не залишалося, як привезти свої валізи до коханки, чому та була несказанно рада. Аліна літала на крилах щастя, їй здавалося, що ось зараз все буде так, як вона про це все життя мріяла: сім’я – повна чаша, дитина і все таке.
Але не тут то було. Стаса в «новому» житті, як підмінили. З романтичного коханця, він перетворився у вимогливого чоловіка, зовсім не такого чекала Аліна. Крім того, чоловік постійно ходив до колишньої дружини, щоб поспілкуватися з дітьми, що дуже дратувало її.
Аліна готувала Стасу кулінарні шедеври, прасувала сорочки і намагалася бути зразковою дружиною в усьому іншому, а він все одно був постійно незадоволений. Стас часто кричав, а потім йшов, голосно грюкнувши дверима. Аліна плакала, чекала, пробачала.
Про гармонію в стосунках не було ніякої мови. З кожним днем все ставало гірше і гірше. Коли у Аліни і Стаса народилася дочка, їхні стосунки були вже настільки холодні, що жити разом не мало сенсу. Стас пішов, Аліна видихнула. Вона навіть не стала просити допомоги в утриманні дочки.
Незабаром Аліна дізналася, що Стас повернувся в свою першу сім’ю, дружина його пробачила. Аліні раптом стало соромно, вона усвідомила, що сама винна в усьому, що сталося. Неможливо стати щасливою, навмисно зруйнувавши чужу сім’ю
