Ми живемо з батьками мого чоловіка. Його мама просто нестерпна – суне свого носа скрізь, навіть туди, куди зовсім не потрібно. Я думала, що після народження онуків все зміниться. Так, змінилося. Але в гірший бік.
Тепер і мої діти потрапили під підозру свекрухи. Вона ходила і всім говорила, що я наpoдила не від її сина, що я погана, гyляща і т.п. Джерело
Потім сказала, що хоче зробити тест ДHК і зажадала не противитися цьому.
– Якщо ти чесна жінка, значить, тобі нема чого приховувати! – заявила вона.
Так, у мене дійсно не було чого приховувати, так що погодилася. Природно, над результатами сміялися і я, і чоловік, але я все-таки затаїла образу і ділилася цим з близькими подругами.
– Так вона сама така, ось і каже про тебе всякі брудні речі. Нагуляла дітей, а тепер не дає тобі життя, – сказала Галя, моя подруга.
Не знаю чому, але ця думка засіла в мене в голові. Я не могла спокійно спати, весь час думала про те. Щоб позбутися від поганих думок, я непомітно взяла гeнeтичний матеріал з гребінця свекра і зробила тест ДHК. На жаль, Галя мала рацію. Експертиза підтвердила, що мій свекор насправді не є біологічним батьком мого чоловіка.
Ні, я не стала шантажувати мою свекруха цими результатами. Мені зовсім не хочеться скандалів і сварок, та й свого чоловіка сильно люблю. Не можу так з ним вчинити. Просто тепер на її закиди реагую дуже спокійно. Знаю, з чим вони пов’язані.
Як Ви вважаєте, чи варто про це розповісти чоловікові чи ні?