Повернувшись із заробітків до рідного села, Сергій недовго ходив у парубках. Поринув з головою в одвічні селянські клопоти про хліб насущний. Сергій не став винятком: одружившись із працьовитою дівчиною Олесею. Звів з дружиною хату, одного лиш бракувало подружжю – діток.
Обоє щиро сподівалися на маля. Мораль не дозволила обом переступити межу відвертості й щиро порозмовляти про причини своєї спільної біди. Сергій страждав, але дружину не звинувачував.
А в Олесі були свої здогади, проте не ділилася ними з чоловіком, прагнучи зберегти сім’ю. Вчинила по-іншому. Переступивши через власне “я” задля сімейного затишку, – потай провела ніч з іншим та невдовзі повідомила усім новину що знаходиться при надії.
Чоловік, може, й здогадався, але й ця розмова між подружжям так і не відбулася. Сергій з Олесею просто радо прийняли у своєму житті маленьку людину, яка одразу наповнила їхню сім’ю та зробила її повноцінною.
Матвій ріс, однаково відчуваючи любов і мами, і татка. Жодного разу не прозвучало в сім’ї, що він не рідний. Так було аж до поки Сергія не стало. Хоча через роки й стала помітна абсолютна неподібність між батьком і сином. Час зробив своє: нині за межею буття всі троє героїв цієї розповіді.
Однак, зустрічаючись із їхніми нащадками, які розповіли, що Матвій женився, став щасливим батьком.
Олеся теж відійшла в засвіти, але те як вона поважаючи чоловіка, не ображала його правдою, яка, можливо, знищила б Сергія морально. Він же, чи не з поваги до прагнення дружини реалізувати себе як матір, не засуджував її ризикованого кроку і прийняв факт без зайвих запитань..
Поєднуючи свої долі, ці люди, обоє маючи спільну проблему, цінуючи кожен день життя, з честю виконали суспільний обов’язок, у якому сім’я – це раз і назавжди, а дитина – це найголовніша її складова.
Принаймні цю пару можна визнати гідною такого почуття. І непідвладною осуду.
Мене особисто терпіння Сергія та Олесі та розуміння одне одного дуже вразило. А Вас?
Хто має бажання поділитися з нами своєю історією з життя, надсилайте листа на адресу редакції. Всі імена будуть змінено. osoblyva.istories@ukr.net
Ваша, Галина Червона.
