Моя 25-ти річна сестра була пізньою дитиною в батьків. Вони вже навіть не очікували, тому, коли Інна з’явилася на світ батьки про мене геть забули і стали всю увагу приділяти їй. Мене це спершу злило, і я вважаю, це нормально, але нічого, якось пережила цей період, але для себе відзначила, що ніколи так не зроблю зі своїми дітьми. Та мова не про це.
Я, через таке ставлення батьків, виросла досить наполегливою людиною. Зараз я заміжня, з чоловіком виховуємо двох синочків. Добре стоїмо на ногах. Є своя квартира, автомобіль. Словом, живемо в своє задоволення. Точніше, жили в своє задоволення. На днях до нас приїхала моя сестра. Сказала, що на декілька днів. Знайде роботу і переїде в орендовану квартиру.
Інна не звикла працювати. До 25 років її утримували батьки, потім якісь “ухажори”, з якими вона навіть жила, але хто буде терпіти, щоб жінка звісила ноги і жила на всьому готовому. Вона не звикла горбатитися на дядю, а своєї голови на плечах немає, щоб щось організувати.
До батьків у село Інна повертатися не хоче, бо вже відчула що таке бути міською панею, але щоб бути тією панею треба працювати.
Словом, приїхала вона до нас і уже пішов другий місяць, як не з’їжджає. Попрацювала на одній роботі – мало платять. Попрацювала на іншій – не влаштовує графік. І таких причин в неї знаходиться безліч. Але мені від цього не легше.
Я почала помічати, що чоловік вже на неї дивним поглядом поглядає. А одного разу вона з ванни вийшла… соромно писати, в чому мама народила, я до неї з криком, як так можна? Що ти собі дозволяєш? У мене чоловік, двоє хлопців підлітків, а вона з єхидною посмішкою мені у відповідь – халат в кімнаті забула.
Як тільки вона на моєму тренажері займається, Василь вже тут, як тут. Сидить в телефоні клацає, а очі аж розходяться від цікавості.
В мене ніколи не було ревнощів до чоловіка. В нас хороша сім’я, але тепер просто боюсь їх залишати наодинці. Мало чого…
Я вже на розмову Василя викликала. Кажу, що робити з нею будемо. Мені таке життя тоже не в радість. А він мені відповідає : “Не будь така погана, це ж твоя рідна сестра. Хто їй ще крім тебе допоможе”.
Батькам я не хочу нічого розповідати. Вони вже літні люди. Не хочу, щоб хвилювались ще через цю ситуацію.
Мене все це виводить з себе.
Допоможіть мені порадою.
Як випровадити сестру з дому? Хвилююсь, щоб не зруйнувала нашу сім’ю.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
