– Що ж ти не сказала, – зателефонувала на наступний день старша сестра Наталі, – у мене дочка з чоловіком клоповник орендують, а у тітки рідної житло пустує! Як не пустиш? Гроші потрібні? Та куди тобі їх стільки? – Жили собі і горя не знали, а тут на тобі – родичі всі згадали

-Ось ні до чого було знати нікому, – каже Віталій дружині, – стільки років жили спокійно, а тепер що?

Наталя мовчить, відповісти нічого, чоловік прав, як не крути. Вони завжди жили в достатку, набагато краще, ніж більшість їхніх знайомих і родичів. За спиною у Віталія і Наталі 25 років шлюбу, не так давно подружжя видали заміж єдину дочку. І тут пощастило: Віка вийшла заміж за забезпеченого хлопця, у нього дуже хороша сім’я, і ​​з ними знайшли контакт. Тепер часто зустрічаються, відпочивають разом, мріють про швидкі загальних онуків.

-У Віталія бабуся була тільки, – згадує Наталя, – вона його і виховала. Як виявилося, цілком гідно. Я, як заміж вийшла, перший рік разом з бабусею ми і жили, а потім вона ідійшла, а нам дісталося житло. І за чоловіком я все життя, як за кам’яною стіною.

Подружжя працювало багато і успішно. Налагоджували життя, тільки Віталій все життя був прихильником теорії, що щастя любить тишу. Тому доходи свої подружжя напоказ не виставляли. Віка ходила в звичайну школу, сама вступила до інституту, та й в одязі нічим від однолітків не відрізнялася: не хотіли балувати батьки єдине чадо.

-Коли Вікі було років 10, – розповідає Наталя, – ми з чоловіком вирішили квартиру для неї купити. В кредит на 10 років, житло здавали і так розплатилися. Думали, що буде у дочки своє, коли час прийде сім’ю створювати. Тільки нікому-нікому ми про це не розповідали. Ні подругам-друзям, ні колегам, ні рідним.

У Наталі, на відміну від Віталія, рідні багато: дві рідні сестри, двоюрідний брат з сестрою. Жили всі за нинішніми мірками цілком стерпно, але зайвого не мали.

– Не те щоб допомоги у нас з просили, – каже Наталя, – ні. Ніхто займати не пробував, але я знала, що наше життя обговорюють. Ми до моря влітку їздили цілком бюджетно, на Чорне море, але при поверненні молодша сестра зітхала гірко, а старша стискала в нитку губи. Ну і навіщо дражнити людей своїм успіхом?

Років 5 тому, коли Віка вже вчилася в інституті, на сімейній нараді було вирішено зробити в її майбутній квартирі хороший ремонт, та й закрити її. З дорогим ремонтом здавати шкода, квартиранти можуть будь-яке житло довести до стану барлоги. Не своє ж. – Віка тоді якраз зі своїм майбутнім чоловіком познайомилася, – пояснює Наталя, – ну ми з батьком подивилися: стосунки у них такі. Прямо зворушливі. Він дивиться на нашу дочку, а у мене серце стискається: така любов у погляді.

Але ми тоді нічого не знали про плани майбутніх сватів. А батьки зятя теж склавши руки не сиділи: побудували собі будинок, а молодим запланували залишити своє міське житло. – Ну і вирішили, що жити сім’я буде на території молодого чоловіка, – ділиться Наталя, – з нашою квартирою довго думали, схилилися до думки, що її знову здамо. Ось тут все і відкрилося. За оголошенням прийшов ні хто інший, як син двоюрідного брата Наталі.

Вони безпосередньо з юнаком ніколи не зідзвонювалися, тому телефонні номери не насторожили. Але не впізнати тітку, нехай і двоюрідну, хлопець не міг. У підсумку в ціні не зійшлися. Так як хлопець розраховував на знижку, з огляду на спорідненості.

– Що ж ти не сказала, – зателефонувала на наступний день старша сестра Наталі, – у мене дочка з чоловіком клоповник орендують, а у тітки рідної житло пустує! Як не пустиш? Гроші потрібні? Та куди тобі їх стільки? – Натале, – сказала мама, – всіх грошей не заробити, сестра рідна. Ну і пусти її дочку з чоловіком, комуналку сплачуватимуть. На худий кінець, трохи зверху дадуть.

– А я не хочу за комуналку і трохи зверху, – говорить Наталя, – в таких ситуаціях зі своїми краще справ не мати, та й нам не зайве буде. Пенсія не за горами, як ще воно все складеться і у Віки. Та й маємо ми право самі пожити для себе, в поїздки їздити, в кінці кінців. Віталій за дружину переживає, все ж це у нього нікого немає, а у Наталі-то – повний комплект. Але і він вважає, що вони не зобов’язані допомагати тим, хто менш удачливий.

– Добре б мова йшла про важкі ситуації, – вважає чоловік Наталі, – зі здоров’ям щось. Тут гріх не підтримати. А так … Руки є, ноги є, все в стані нажити. І потім сто причин знайдеться, щоб обуритися і сидіти на попі рівно. Наталю атакують всі. Нещодавно і Віка просила за двоюрідну сестру: раз їй не знадобилося, нехай сестра користується, адже тимчасово. Але подружжя на поводу йти не хочуть. Сказали тверде «ні» на прохання.