Приїхав чоловік з роботи, поводиться як завжди. Я сказала, що зраду не пробачу і якщо є інша, щоб залишався з нею, на це він довго сміявся.
Сказала, що подала на розлучення, не повірив, але коли я почала збирати свої і дитини речі, занервував, забирав сумки, забрав всі ключі від будинку, щоб ми не пішли. Потім почав розповідати, що він пожартував, що придумав розінраш зі своїм братом. Навіть показував скріни їх листування, я не дивилася їх, але він тикав мені їх в обличчя, помітила дати тільки липень і серпень був.
Доводив, що фото жінки в його телефоні, які я знайшла, це просто прикол. А для чого вони придумали з братом цей розіграш не сказав. А я не знаю жарт це чи правда у нього є інша.
Сяк-так вийшли з дому і вирушили до матері. Мамі нічого не розповідала, сказала тільки що посварилися. Вона нас напоїла чаєм, коли всі поснули мама прийшла в нашу кімнату і сказала мені, що вона вже у віці, їй важко з нами буде ужитися, що потрібно зберігати сім’ю, хіба мало що мужики роблять, що потрібно думати про дитину в першу чергу, потім про себе, що чоловік мій хороший батько. Коли виходила з кімнати мама додала, що сьогодні переночуєте, а завтра додому, більше у себе нас не залишить.
Як мені було прикро, сльози струмком, якбисин не спав пішла б в ту ж хвилину. Все життя батько пив, гуляв, навіть руку піднімав на матір, ми просили розлучитися з ним, піти, поїхати, утікти від нього, але вона все це терпіла і ми разом з нею. А тепер вона хоче аби і я терпіла.
Вранці син сказав, що піде додому після уроків, я всі речі забрала з собою на роботу від матері, чоловік дзвонить, пише, не відповідаю.
Чоловік приїхав перед початком робочого дня поговорити, постояла, послухала. Додому йти не хочу, вперше в житті хочу щоб робочий день тривав довше. Кілька хвилин тому син написав, що сьогодні приїде бабуся (свекруха) в гості. Цікаво мирити чи сина додому забирати?! Втомилася.
