fbpx

Скільки коштує нині вірність? А я Вам скажу – сто двадцять тисяч гривень. Саме стільки заплатила свекруха моєму чоловікові за дитини на стороні

У нас немає дітей – причина в мені. Чоловік знав про це і прийняв мене такою, як я є. Відсутність дітей не стала перешкодою щастю в нашому шлюбі. Ми працювали, каталися на лижах, ходили на концерти. Мали собаку, вихованням якої займалися. Відсутність дітей для мене – дуже болюча тема. І щоразу, при зустрічі зі свекрухою, вона не втрачала можливість надімною познущатися.

– Ну що, коли у мене вже онуки з’являться? Ой, вибач, забула, що ніколи! – скалилася мама мого чоловіка.

На своє житло ми збирали близько семи років, але накопиченої суми було недостатньо. Тоді свекруха дала нам гроші.

– Просто так, від чистого серця. Я хочу, щоб мій син був щасливий, – сказала свекруха і додала нам сто двадцять тисяч гривень на покупку квартири.

Мені в безкорисливість свекрухи не вірилося, я очікувала парафій в наш будинок і контролю за всіма сферами нашого життя, але, на подив, вона просто забула про наше існування. Все частіше чоловік став пропадати у своєї матері. А я проводила вечори вдвох з собакою. Свої постійні відлучки чоловік пояснював, понаднормовою роботою або посиденьками з друзями.

Я вірила, точніше – хотіла вірити, що він говорить правду, але в глибині душі знала – вся справа в іншій жінки. Про існування дитини у чоловіка я дізналася випадково – сестра гуляла з дітьми в міському парку і побачила там мого чоловіка в компанії сина, жінки і маєї свекрухи. Я зателефонувала чоловікові, він збрехав:

– Дорога, я у відрядженні, прости що не попередив, терміново викликали. Я зібралася, поїхала в парк, знайшла там щасливе сімейство, і дізналася там багато цікавого. У той час, поки ми облаштовували наш побут в купленій квартирі і намагалися подружитися з сусідами, свекруха чекала народження довгоочікуваного онука. Вона домовилася з сусідкою, яка з дитинства закохана в мого чоловіка, і запропонувала чоловікові гроші в обмін на внука.

Чоловік, втомлений на всьому економити і оплачувати орендоване житло, погодився.

– Я домоглася свого, у мого сина є дитина. – з видом переможниці зверхньо подивилася на мене свекруха. В ту мить мій світ розпався на частини. Чоловік покликав мене поговорити. переминаючись з ноги на ногу, він, ховаючи очі, повідомив мені: – Я давно хотів тобі сказати. Прости мене. Я дуже люблю свого сина і не хочу, щоб він ріс без батька. Ти повинна мене зрозуміти. Я не буду претендувати на квартиру, нехай це буде хоч невеликою моральною компенсацією.

Він розвернувся і пішов, йому радісно біг на зустріч хлопчик. Чоловік стримав слово – квартира йому була не потрібна. А ось свекруха пішла до суду з папірцем про переказ грошей на рахунок продавця, і тепер ми з нею судимося. Мало їй було позбавити мене чоловіка, вона хоче відібрати у мене і житло. Ненавиджу її.

You cannot copy content of this page