Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті перенесення чесних мощей святого Івана Золотоустого. Вважали, що Златоуст – захисник людей, які перебувають у відчаї.
У цей день з особливою увагою ставилися до домашнього вогнища. Адже якщо вірити прикметам, то вогонь у цей день обіцяє сім’ї мир і достаток. Затопити піч треба було так, щоб разом зайнялися всі поліна, а гирло печі стало золотим (злато гирлі).
Наші предки вважали, що не можна в цей день отримувати і дарувати подарунки – це до біди. Вважалося, що 9 лютого відбуваються найгірші наговори.
Також наші пращури вірили, що не можна мити голову на Златоуста – це погана прикмета.
Читайте: “Отче наш, що єси на небесах!”-ми висловлюємо свою надію, що все, чого просимо в Бога, одержимо
Прикмети 9 лютого
Лютнева відлига нічого не варта.
Якщо хмари йдуть проти вітру – піде сніг, скло пітніє – до тепла.
Сніг на полі лежить горбами – чекай доброго врожаю
Низьке небо 9 лютого – швидше за все, настануть холоди
Якщо скло в будинку запітніло – чекай холоднечі
Іван Золотоустий. Народився 347, Антіохія. Помeeр 407, Комани Понтійські. Шанується в католицтві, православ’ї, давньосхідних церквах, англіканстві, лютеранстві.
У лику святий
День пам’яті 26 листопада, 9 лютого, 12 лютого в православ’ї; 13 вересня в католицтві
Іван Золотоустий, також Йоан Золотоуст (нар. 347, Антіохія — пом.14 вересня 407 р.) — святий, один із засновників Константинопольського патріархату, патріарх Константинопольський, вселенський учитель, блискучий оратор, адвокат і релігійний полеміст, надзвичайна за колоритом постать, яка виділяється серед низки непересічних мислителів й проповідників східнохристиянської Церкви. Почесні титули: «вселенський учитель» і «золотоустий»; останній титул — офіційно закріплений Церквою на Халкідонському соборі у V сторіччі та отриманий святим за надзвичайне красномовство. Понині у церквах правиться літургія Івана Золотоустого.
Святитель Іван відомий не лише віруючим християнам, його спадщиною цікавляться, захоплюються навіть світські науковці, літератори, а останні його слова на цьому світі: «Слава Богові за все!», сказані у вигнанні та страшних фізичних муках, стали справжнім символом віри та незламності.
