У народному календарі на цей день випадає Третій Спас — Спас Нерукотворний. Повна назва цього свята — Перенесення із Едесси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа.
Нерукотворним образом називають особливий тип зображення Христа, що представляє його лик на убрусi (хусткa) і на глиняній дошці. Традиція такого зображення йде від розповідей про Нерукотворний образ, який з’явився на рушнику, після того як Ісус, вмиваючись, витер ним обличчя. Джерело
Лляне полотно з відбитком лику Христа довгий час зберігалося в Едессі як головний скарб міста. У 944 році імператор Костянтин VII викупив образ у Едесси і урочисто переніс його в Константинополь. Цей день став святковим. Сама ж реліквія згодом була втрачена при розграбуванні міста учасниками одного з Хрестових походів.
В православ’ї Нерукотворний образ розглядається як один з доказів істинності втілення другої особи Трійці в людському образі, а в більш вузькому сенсі — як аргумент на користь іконошанування.
В цей день селяни старанно молилися Богу, а потім жінки відправляли чоловіків на поля з хлібом і сіллю. На воза клали три снопа, а поверх них клали мішки з зернами, призначеними для посіву. На полі засівальщика вже чекали діти з пирогом і гречаною кашею. Про три різних Спаса наші пращури говорили: «Перший Спас на воді стоять, на другий — яблука їдять, на третій — полотна продають так хліб припасають». З цього дня зазвичай починався також продаж полотна.
Третій Спас називали також Горіховим. До цього часу в лісах дозріли горіхи, починався їхній збір. Старі загадували дітям загадки про горіхи: «Нагни мене, ломи мене. Зломишь — гладко, расколиш — солодко»; «Ні вікон, ні дверей, посередині — архирей»; «Маленький мужичок — кістяна шубка».
Також про цей день говорили: «Третій Спас хліба припас», — і пекли палянички з нового врожаю зерна. Крім того, було прийнято чистити джерела і колодязі, пити підземну воду.
У цей час спостерігали за відльотом птахів, особливо ластівок і журавлів. Вважалося, що ластівки відлітають на південь у три етапи — у три Спаса. Якщо ж на Спаса відлетять журавлі, то вже на Покрову (14 жовтня) буде мороз.
Горіховий Спас — що можна робити
У народі існує ряд традицій і повір’їв, пов’язаних з тим, що можна і що не можна робити на Горіховий Спас. Найголовніше, як і в дні всіх великих релігійних свят, — відвідування богослужінь і молитва.
За церковною традицією в ці дні освячують горіхи (ліщину, волоські горіхи), хліб і короваї з борошна першого врожаю. У цей день господині заготовляють лікувальну горіхову настоянку: перемички волоських горіхів заливають гоpiлкою і настоюють в темному місці.
Читайте також: Молитва, яка має чудотворну силу саме в день Третього Спасу. 29 серпня її має прочитати кожен
В Горіховий Спас прийнято ставити на стіл хліб або іншу випічку з зерна нового врожаю — вважається, це принесе здоров’я всім членам родини і достаток дому.
Горіховий Спас — що не можна робити
Особливо значущих заборон на Горіховий Спас немає. Обмежень в їжі немає, так як до цього часу Успенський піст закінчується. Не можна в цей день сваритися, особливо з близькими і бажати комусь зла. Вважається що неприємності, які побажаєш в цей день, повернуться до тебе сторицею.
