«Спіши до батьків! Не втрачай ні хвилини!»… Вірш, який проникає у саме серце і сколихує душу

Зворушливий вірш, який чіпає за душу і заставляє задуматися про своїх рідних: матір і батька. Адже вони найрідніші люди для нас. Завжди розуміючі і люблячі, вони подарували нам життя і вклали душу, щоб ми виросли справжніми людьми. Тому даруйте їм тепло і радість, поки у вас є така можливість.

Цінуйте і любіть своїх батьків, адже ви – це найважливіше, що є в їхньому житті. Не відкладайте на потім, те, що можна зробити цієї хвилини. Не забувайте своїх найрідніших, телефонуйте мамі і татові не тільки у свята, частіше повертайтеся в той дім, де вас чекають. І батьки радо вас зустрінуть, зігріють теплом і любов’ю. Джерело:

Спіши до батьків!

У батьківськім домі ще світло горить.
Минуло дитинство так швидко, як мить,
В життя самостійне ми гордо пішли –
Роботу, свою половинку знайшли,

Обов’язків в кожного стало багато,
Розписані дні, щоби всюди встигати…
І завжди терпляче чекають батьки –
В нас часу нема, а минають роки.

Візит відкладаємо знову, бо справи, –
Матуся і татко всміхнуться ласкаво,
Поглянуть на фото, де ми ще малята, –
Що можуть вони? Просто вдома чекати.

А час невблаганний – летить в небуття,
І різні сюрпризи приносить життя.
Спіши до батьків! Не втрачай ні хвилини!
Бо ти ж їхня втіха, їх рідна дитина!

Тобі найдорожче дали мама й тато –
Життя! Тож не втрать! Вмій його цінувати!
Будь чесним і добрим, роби все з любов’ю,
Щоб батько і мати пишались тобою!

Якщо ти далеко, то часто дзвони,
Бо твого дзвіночка чекають вони.
Провідуй щодня, якщо близько живеш,
Їх очі засяють, коли ти прийдеш.

Цілуй їхні руки, обійми даруй,
Підтримуй, люби, бережи і шануй!
Приходь до батьків і цінуй кожну мить,
Допоки в їх домі ще світло горить.

Автор: Ірина Мучичка

Фото ілюстративне з відкритих джерел