За провансальською легендою, після Вознесіння Господа сім’я Марії, Марті й Лазаря перебралась у Францію. Лазар став єпископом Марселя, а життя Марти завершилось у Тарасконі, де її й було пoхoвано.
Вшанування св. Марти розпочалося на Сході у V ст., на Заході – у VIII ст. Марту визнають покровителькою домогосподарок, власників готелів, прибиральниць, посудомийок. Не раз говориться про «поєднання харизми Марти й Марії» – так зване «чинне споглядання», коли людина перебуває в молитовному стані, не полишаючи фізичної праці.
Марта була старшою сестрою в тій сім’ї, де народилися також Марія і Лазар. На її старшинство вказують не так її клопоти по господарству, як євангельські слова, що то Марта «прийняла Його в хату» (Лк 10,38). Вона була там «повноправна».
Господарські клопоти не обов’язково відводять людину від віри.
Свята Марта, символ і покровителька всіх домогосподарок, була проста у своїй поведінці (ще б пак, підійти до Ісуса і сказати Йому – слухай, чи Тобі все одно, що я завантажена? А ну скажи сестрі, щоб ішла мені допомагати!). А також – проста у й своїй вірі. Не хто інший, як саме Марта визнала Господа Ісуса Месією (Йн 11). І, якщо виходити з логіки «не вчинив там Ісус чудес багатьох через їхнє невір’я» (Мт 13,58), то в цьому разі Лазар був воскрешений на підставі того, що Марта віру мала.
В іконографії представлена у скромному вбранні, з ключами за поясом. В образотворчому мистецтві нерідке зображення Марти, яка веде приборканого дракона або усмиряє його – це пов’язане з легендою, що св.Марта перемогла чудовисько, яке жило в Тарасконі.
Її атрибути – дерев’яна ложка, кухонне знаряддя, книжка, розарій.
Читайте також: 28 липня – день святого князя Володимира: життя та прикмети
За матерiалами видання: CREDO
