Син плакав, чоловік нервував, а її все не було вдома. Наступні три місяці були найважчими для усіх трьох

У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч, скільки точно було часу він не знав, по годиннику ще не розумів, але точно знав, що вже пізно.

Тато на кухні вже в третій раз ставив чайник. Він ходив туди-сюди важко ступаючи своїми величезними ногами, і Ігорку здавалося, що його невидимі сліди ось-ось знайдуть ясність і заполонять всю кухню.

Мами не було досі. Так, вона звичайно сказала батькові, що затримається з роботи, але щоб так сильно. На очі хлопчака наверталися сльози, а раптом щось сталося.

Судячи з того, як часто батько прикладав телефон до вуха, додзвонитися до неї він не міг. Він скрипів зубами так, що Ігорьок затискав вуха. Нарешті, батько зрозумів, що син теж не спить, підійшов до нього і сів на край ліжка. “Все буде добре”, – сказав батько і погладив його по голові. Наплакавшись, хлопчик розслабився і заснув.

Вранці, прокинувшись, він побачив батька, сплячого поклавши голову на кухонний стіл. Поруч стояла чашка давно холодного чаю. Мама так і не прийшла.

У дитячий садок батько Ігорка не повів, та й самому не до роботи сьогодні було. Він почав ретельно обдзвонювати всі мopги і лікарні. Разy з десятого йому пощастило – в обласній клінічній виявилася пацієнтка, яка за зовнішніми даними нагадує його дружину.

Чоловік швидко зібрав хлопчика і вони вирушили до лікарні. Удвох в рeaнiмaцію їх не пустили, тому Ігоркові довелося чекати на сестринському посту. Хвилин через десять до нього вийшов зраділий батько – мама була тут.

Лікарі пояснили чоловікові, що його дружину виявили о третій годині ночі без документів і з пpoлoмлeною гoлoвoю. Цілком ймовірно її хотіли погpaбувати. Жінка дивом залишилася жива, але впaлa в кoму.

Ігоркові дозволили побачити маму. Вона лежала на лікарняному ліжку з забинтованою головою, обвішана якимись трубками. Хлопчик ледве стримував сльози, розуміючи, що зараз повинен бути сильним як ніколи.

Батько теж не показував всіх своїх емоцій, тільки став лагідніше до хлопчика, постійно гладив його по голові.

Минув місяць, ніяких змін в стані мами не було. Лікарі тільки розводили руками. Все було можливо, але, що найімовірніше, вона ніколи не стане колишньою. Чи то таким чином лікарі знімали з себе будь-яку відповідальність, то чи все дійсно було настільки погано.

Батько вирішив забрати маму додому і доглядати за нею там. А Ігорок цілі дні став проводити поруч з матір’ю – читав їй, співав, розчісував і, що найголовніше, постійно просив повернутися. Говорив, що вони з батьком її ніколи не залишать, люблять її, як і раніше, але з усіх сил чекають її повернення. Адже без неї їм ніяк. Так, вони сильні, так, мужики, але. Та не вижити їм без неї!

Читайте також: Олег рік чекав кохану, але зустрітись їм не судилось. А за кілька тижнів він і Інну забрав до себе, вони зустрілись на небесах

Так минуло ще два місяці. Батько якось постарів за цей час, згорбився і став мовчазним. Часто йшов в себе і довго дивився в одну точку. І тому зараз не відразу зрозумів слова, звернені до нього сином: “Тату, мама повернулася. Я покликав її як завжди, а вона повернулася “Чоловік рвонув в спальню до дружини. Дійсно, у неї були відкриті очі. “Кохана, якщо ти мене розумієш, кліпни два рази”, – з надією сказав батько. Мати зробила те, про що її просили.

Невідомо було, через який час вона повністю відновиться. Але зараз обидва її чоловіки сиділи біля неї і плакали. Від щастя.

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram