Майже пів року Ліза розповідала нам про свого коханого-«пополамщика», що дотримується, нібито, ідей рівноправності. Рівноправність хлопець розумів дуже примітивно: рахунки в розважальних закладах вони ділили порівну, за готель платили разом, і навіть відпочинок примудрилися поділити на двох.
Квітів не дарував, подарунків не робив. В принципі, в наш освічений час в такому положенні справ немає нічого особливого, і Ліза навіть трохи пишалася своєю незалежністю. Я, мовляв, не утриманка, я, мовляв, не про борщі, декрети і запіканки. Я – незалежна і впевнена в собі жінка, яка може, яка сама … Однак, навіть матеріальні вкладення не змогли утримати Лізиного коханого біля її спідниці, і через якийсь час пара розбіглася.
На даному етапі розповіді поки теж не відбулося нічого страшного. Таке буває, люди розходяться. Ліза кілька днів поплакала, поїла тістечка, і заспокоїлася. І все б було добре, якби випадок не звів її з колишнім в соцмережах.
За всіма ознаками у колишнього з’явилася дівчина. Та не просто дівчина, а справжнісінький зразок ганебної жіночої залежності. Нова фіфа, не соромлячись, вивалювала в соцмережі цукерки і букети, парфуми та фото з ресторанів, за які ніяк не могла заплатити, враховуючи скромну зарплату соцпрацівника. Але вишенькою на торті стали пляжні фото, супроводжувані підписом типу «чудовий чоловік мене вивіз до Одеси …».
Ліза дивилася на це свято життя як обпльована. З тих пір вона зробила висновок, що чоловіків-«пополамщиків» і не буває насправді, а бувають лише жінки, які недостатньо подобаються.
В принципі, я з нею згодна. А ви як вважаєте?
Фото виключно ілюстративне спеціально для Особлива
