Багато з нас ще пам’ятає радянські зразки шкільної форми, коли хлопчики ходили в мілітаризованих брючних костюмах з піджаками, а дівчинки – у сукнях з фартухами. Правда, якщо придивитися, фартухи підозріло схожі були на уніформу покоївок. Розберемося, чому так.

Шкільна форма – аж ніяк не винахід радянського часу. У середині XIX століття гімназисти на навчання обов’язково носили мундири, які від військових відрізнялися лише деякими деталями (кольором тканини, зовнішнім виглядом гудзиків, відмінностями в нашивках емблем). Вихованки інститутів шляхетних дівчат теж ходили в суворо визначеній сукні простого крою, які доповнювали фартухами (темними для повсякденного носіння і білими для святкових днів).

В принципі, цей одяг і був взятий за основу, коли радянські ідеологи прийняли рішення про впровадження у школах спеціальної форми. Було це в 1948 році, у повоєнні роки потрібно було особливу увагу приділити всезагальній рівності, тому й вирішено було одягнути учнів в однаковий одяг.

Форма, яку ввели у 1948 році, мало відрізнялася від гімназійної. Ті ж комірці, манжети і фартухи для дівчаток і строгі курточки для хлопчиків. Часткова демократизація чоловічого костюма відбулася лише в 1960-ті роки, тоді скасували кашкети з кокардою і пояси з масивними пряжками. Щоправда, зовнішній вигляд хлоп’ячої форми все одно наводив на думки про те, що підростаюче покоління готували виключно до подальшої служби вітчизні.

Носити форму дівчаткам було клопітно. Білосніжні манжети і комірці виглядали свіжо, але їх доводилося знімати щотижня, прати, відпарювати і пришивати на місце. Фартух носили чорний з коричневою сукнею він виглядав не дуже ефектно, зате захищав одяг від чорнильних плям. На свята одягали білий мереживний фартушок, так треба було, наприклад, йти на лінійку на 1 вересня.

Читайте також: Допомога на дитину у 2019 році: новий порядок надання та розмір виплат

Якщо сьогодні подивитися на одяг радянських школярок, то виникнуть асоціації з уніформою покоївок. Та ж охайність, стриманість, те ж темне плаття і білий фартух. Чому так? Швидше за все, дівчаткам з дитинства намагалися прищепити думку про охайність, сформувати звичку стежити за своїм зовнішнім виглядом.

Чим займалися покоївки? Прибиралися в будинку, вели господарство, були акуратні, але при цьому практично не помітні, адже жили вони разом з тими, кому прислуговували. Такими ж скромними і працьовитими виховували і радянських дівчаток, майбутніх господинь і творців міцних осередків товариства.

Джерело.