– Це огидно! – сказав чоловік приятельки, коли дізнався що втнула його теща. – Вона ж стара, тільки ганьбить себе і нас

У приятельки мама «вчудила». Здала свою трьошку, додала пенсію і звалила жити в теплі країни. Поки що в Азію десь, але в планах у неї ще Болгарія і Туреччина, як найдешевші. Можливо, ще північний Кіпр. Там теж, кажуть, нашим пенсіонерам можна прожити, причому прожити так, що «проживання» буде життям, а не похмурим існуванням.

– Це огидно! – сказав чоловік приятельки. – Вона ж стара, куди їй по світу шататись, тільки ганьбити і себе і нас.

– Про вас могла б подумати! – стиснула губи його мама.

– Вона ще й натякнула, типу, яблуко від яблуньки недалеко котиться, – розридалася в трубку сама приятелька. – Типу, раз я її дочка то теж на старості піду в загул і буду ганьбити сім’ю. Мені Дімка всі мізки проїв, ми за його машину кредит віддати не можемо, прострочка три місяці, а мама по курортам катається, – плаче її дочка, впевнена: мама чомусь повинна б допомогти виплатити кредит за машину, взяту в кредит для чоловіка . – Свекруха кожен день нагадує, що ми у неї живемо, а мама квартиру взяла і здала!

Вона (дочка) сподівається на співчуття, і, в загальному-то, його отримує, адже кожному відомо: жінка на пенсії більше не належить собі. Вона – безкоштовний додаток до онуків, її житло – не для неї, а для дітей, та й взагалі, на що вона розраховує, стара? Хоча, по суті, діти могли подбати про житло для себе самі, а не розраховувати на мамине або, тим більше, не тусуватися п’ятнадцять років в квартирці свекрухи.

– Ми з Дімою сподівалися, ну, допрацює вона, поїде в село, – оплакує нездійснені надії дочка. Ну от скажи, не безсовісна?

– Вона у тебе ще і заміж вийде, – з якоюсь таємною зловтіхою пообіцяла я, – За турка.

Була у наших знайомих така історія, благопорядна бабуся повернула онуків і “пустилася в усі тяжкі», що закінчилися створенням нового осередку суспільства в далекому Стамбулі. Там рідня, перейнявшись долею однокімнатної квартирки, влаштувала показову істерику з гучними вимогами визнати даму недієздатною. Обламалися, правда. Та, яка тут вважалася бабусею, до сих пір щасливо проживає в Стамбулі зі своїм лисим дідусем. Має в розпорядженні досить великий будинок, і нікого – ви розумієте, нікого! – не запрошує в гості, нехороша.

А ця матінка постить в соцмережах фотографії свої, нехай ще не з таких теплих берегів, як їй мріється, але з підписами, що в шістдесят життя тільки починається. Я – полайкала. Тому що вона – права. А всі ці збираються сісти на шию і стверджують, що раз вік, то пора перестати про себе думать. Нехай вони йдуть лісом, полем і морем. Вони-то якраз і є – безсовісні.

Фото ілюстративне з вільних джерел