У неї вдома розцвів кактус і це змінило життя не однієї людини. Тільки подумати, як все інколи просто

В однієї жінки зацвів кактус. Чотири роки стирчав на підвіконні, схожий на похмурого і неголеного похмільного двірника – і на тобі, така краса. А дехто вважає її злісним бездушним стeрвoм. Неправда. У злісних бездушних стeрв кактуси не цвітуть.

І в думах про кактус вона відтоптала ноги похмурому чоловікові в метро, але не набуркотіла йому (а якщо ви такий пан, то на таксі їздити треба!), а посміхнулася:

– Не гнівайтесь, заради Бога, не можу ні за що вхопитися, хочете – наступіть мені на ногу, будемо квити. Джерело.

І похмурий чоловік проковтнув те, що вже збирався було озвучити. А потім вийшов на своїй станції і замість того, щоб обізвати тyпою корoвою продавщицю, яка заплуталась зі здачею в кіоску, сказав їй:

– Нічого страшного, перерахуйте ще раз, я з ранку теж не сильний в арифметиці.

А продавщиця віддала за просто так два старих журнали і цілу купу старих газет одному дядькові, який, видно, дуже любив читати, але щодня купував тільки одну газету, подешевше. Взагалі-то, нерозпродане належало списувати, але є методи обходу.

А задоволений дідок пішов додому з оберемком преси. І, зустрівши сусідку з верхнього поверху, і не вчинив їй щоденний скaндал (ваша дитина тупотить по квартирі, як кінь, виховувати треба!), а подивився і здивувався:

– Як дочка ваша виросла. От не зрозумію, на кого схожа більше – на вас чи на чоловіка? Красуня буде, у мене око досвідчене.

А сусідка відвела дитину в садок і примчала на роботу. І не обгавкала безглузду бабку, яка записалася до невропатолога на вчора а прийшла сьогодні, і сказала:

– Годі вам засмучуватися і я забуваю. Ви посидьте, а я запитаю у лікаря, раптом він зможе вас прийняти.

А бабка не стала погрoжyвати скаргами в усі інстанції до суду з прав людини, вимагаючи у лікаря виписати дуже дієві, недорогі і ще не придумані ліки, щоб прийняв – і все, як двадцять років тому, а зітхнула:

– Я ж не зовсім з розуму вижила, розумію, що старість не лікується, ви мене, лікарю, вибачте, бігаю до вас, як на роботу.

Читайте також: До храму на Львівщині їдуть за зціленням, і отримують: У церкві святої Анни зібрані мoщі майже тисячі святих і відбуваються дива

А лікар їхав ввечері додому, згадав бабцю і пожалів її, і подумав, що життя, чoрт його забирай, летить повз і зупинився біля супермаркету, купив букет та торт і поїхав потім зовсім в інший бік

– Ну що ми всі, як діти в пісочниці пасочки ділимо, ось я тобі торт купив, тільки я на нього портфель поклав ненавмисно, але це ж нічого, на смакові якості не впливає. І квіти купив, правда, їх теж портфелем притиснуло, пом’ялися може відійдуть?

– Відійдуть, – сказала жінка, – ми їх реaнiмуємо. Ти тільки уяви, я сьогодні прокинулася, дивлюся – а в мене кактус розцвів, бачиш?