fbpx

У тітки я жила як Попелюшка з казки. В п’ять років драїла підлогу, не гірше професійної прибиральниці, мультики дивитися мені заборонялося, а солодощі, були тільки для її доньки. А потім вона мене взагалі в дитбудинок віддала

Коли мама з татом були живі, ми жили прекрасно. Тато з мамою заробляли дуже не погано і ми жили у величезній квартирі, у тата була велика машина, за містом, у нас була гарна дача.

Але мами з татом не стало і я опинилася у тітки, вона оформила опікунство. У тітки є дочка Юля, моя двоюрідна сестричка, дуже шкідливе дівчисько, весь час мене діставала, хоча вона молодша за мене. Джерело

Моя тітка Ельвіра, по початку, була дуже добра тітка, але такою вона була тільки на людях, а насправді, вона була дуже жадібна і обачлива, така ніколи свого не упустить.

Жили ми у нас, в батьківській квартирі. За весь той час поки ми жили разом, тітка ні разу не приголубила мене, я не чула від неї жодного доброго слова.

При тіткі, я жила як Попелюшка, з казки. В п’ять років я драїла підлоги, не гірше професійної прибиральниці, мультики дивитися мені строго заборонялося, а солодощі, були тільки для Юлі.

Батькова машина кудись поділася, на дачу ми теж перестали їздити, навіть мамині сукні та татові костюми кудись поділися, зате тітка і її дочка, почали красиво одягатися і ходити в різні кафе, але без мене, мені не можна було кудись ходити з ними.

Тоді я не розуміла, всі речі були просто продані, а виручені гроші, нібито, йшли на моє виховання.

Одного разу, ми переїхали в квартиру, моєї тітки. Квартира була невеликою, однокімнатна десь на околиці міста, а через півроку, мене відправили в дитячий будинок, а нашу квартиру тітка просто продала.

У дитячому будинку я приживалась насилу, старшаки задирали по початку, але потім все стало налагоджуватися, з’явилися друзі і стало веселіше.

Там я отримала непогану освіту і після випуску, виділили невелику але дуже зручну квартирку.

Я влаштувалася в супермаркет, правда поки прибиральницею, але обіцяли підвищити.

В один з робочих днів, в магазин повинен був приїхати господар цього супермаркета. В той день всі стояли на вухах, бігали, метушилася і я в тому числі.

Приїхав господар, Олександр Іванович і коли побачив мене, він довго і пильно, дивився на мене а в кінці робочого дня, мене викликали в кабінет керуючого.

Коли я прийшла, в кабінеті був тільки Олександр Іванович. Він запропонував мені сісти і запитав як мене звуть і хто мої батьки.

Я розповіла йому все про себе, і як зaгuнули батьки, та як виxoвувала мене тітка і як виховувалася в дитячому будинку.

Олександр Іванович посміхнувся і сказав, що знає мене давно, ще з самого мого народження, виявляється, він був другом моїх батьків і коли сталося нeщaстя з моїми батьками, вони з дружиною були за кордоном.

Коли повернувся додому, відкрив мережу магазинів. Зараз будується ще один торговий центр і коли його добудують, потрібен буде керуючий і цю посаду він запропонував мені, але потрібно відповідну освіту.

У мене її не було і я хотіла відмовитися, але Олександр Іванович сказав, що допоможе з навчанням, але тільки вступити, а вивчитися я повинна сама. Я звичайно ж, погодилася.

Вчитися і працювати, було звичайно ж важко, але я впоралася і після блискучого закінчення, мене чекала прекрасна робота, а найголовніше, високооплачувана.

Після кількох років наполегливої ​​праці, я купила гарну, двокімнатну квартиру, правда продала свою маленьку, затишну квартирку.

Одного разу, на порозі моєї нової квартири, з’явилася, моя двоюрідна сестра Юля. Звідки вони з матір’ю дізналися, де я перебуваю і чим займаюся, для мене це, до сих пір таємниця.

Юля прямо з порога заявила, що я зобов’язана влаштувати її на хорошу роботу і пустити її жити в свою квартиру, поки та не знайде собі гідне житло.

Так як у Юлі немає освіти, я запропонувала їй попрацювати, для початку, прибиральницею, а там видно буде.

Але вона категорично була проти, працювати прибиральницею і подзвонила мамі, вона як і раніше, скаржилася матусі.

Читайте також: “Так усi українки роблять. Тому не треба слiз! Думаю, ти кpичала лише вiд зaдoвoлeння”: Їхати на заробiтки нiколи не планувала, але вдома вже було нестерпно, а тікала з Греції побuта і принижена

Тітка сказала, що я все життя буду зобов’язана їй, за моє хороше виховання і якби не вона, то ще не відомо, що з мене вийшло б і якщо я не пущу Юлю жити у мене, то вона взагалі забере у мене квартиру.

Від такого нахабства я прийшла в скaз і нагадала їй про моє прекрасне виховання, про те, як вона продала весь мій спадок і викинула мене в дитячий будинок, а з приводу моєї квартири, то я вже давно не маленька дівчинка і зможу постояти за себе і кинула трубку.

Від злocті, мене лиxoманило і я вигнала Юльку зі своєї квартири, а в догонку ще крикнула, щоб нi вона, ні її мати більше не сміли, з’являтися в моєму житті.

You cannot copy content of this page