У Ігоря з Валею була хороша двокімнатна квартира в місті. Але проблема в тому, що вони обоє народилися в селі і їх постійно тягнуло в приватний будинок, ближче до землі. У місті вони так і не звикли, тут їм було нудно, душно і незатишно. Кожні вихідні вони намагалися проводити в селі у матері Ігоря.
Свекруха Валі жила в невеликому будиночку, який потребував капітального ремонту. Коли дуже гостро постало питання про ремонт, то Ігор задумався, а чи варто вкладатися в руїну або просто купити хороший добротний будинок. Порадився з дружиною і матір’ю, їм сподобалася ідея Ігоря. Але постало питання, де взяти гроші? Довго думаючи і радячись, вирішили продати квартиру в місті і купити будинок в селі.
У Ігоря є рідна сестра, яка живе з сім’єю на тій же вулиці, що і мати, плани Ігоря їй були чудово відомі і звідки взяті гроші теж.
Валя завжди добре ладила зі своєю свекрухою, особливих проблем ніколи не виникало. Будинок обраний і куплений. Сім’я переїхала. Діти пішли в нову школу. Свекрусі виділена простора світла кімната. Всі раділи новосіллю.
Валя – працьовита жінка, у неї всі справи швидко робляться, город оброблений, свині, качки, гуси нагодовані, сніданок, обід і вечеря свіжі, білизна випрана, будинок прибраний. Причепитися ні до чого. Свекруха завжди Валю тільки хвалила. Я не знаю чому (історія замовчує), але будинок вирішили на матір оформити. Це і було фатальною помилкою. Мати Ігоря стала потихеньку права качати і невістку обмежувати. Кожен день знаходила привід до якогось скандалу, то обід пересолений, то курчат не так погодувала, то внуки їй заважають, в загальному аби причепитися.
Ігор не знав, як матір вгамувати, з роботи приходить не в тиху гавань, а на поле битви. Не виселяти ж її в старий розвалений будинок, тим більше сам її господинею нового будинку зробив. Ну правда, не судитися ж з матір’ю. А тут знайомий будинок продає, не такий хороший, як цей, але зате в розстрочку на кілька років. Вчепилися Валя з Ігорем за цю ідею і з’їхали. Боляче було і неприємно, але за то тепер точно свій будинок буде.
А свекруха собі співмешканця в будинок пустила, живе і не журиться. Минуло багато років. Матері Ігоря не стало. Ігор з Валею давно з цим будинком попрощалися, думали співмешканцю мати залишила. Але яким було їхнє здивування, мати заповіт написала на сина, та ще й до нього невеликі заощадження доклала, немов вибачаючись. Порадів Ігор поверненню будинку, синові і його сім’ї житло буде, але не довго.
Сестра згадала, що вона теж може претендувати на майно матері. Хоча добре пам’ятає на чиї гроші будинок куплений. Мати, напевно, спеціально заповіт оформила, щоб будинок до справжнього власника повернувся. Але сестра не вгамовується, до суду подала, щоб будинок їм порівну розділили. Не чекав чоловік від таких близьких родичів стільки жадібності і підлості.
Фото ілюстративне від Сергія Майстра