Семен стояв на зупинці і чекав автобус. Він штовхав алюмінієву банку, яку хтось кинув повз смітник. На зупинці в годину пік було незвично малолюдно. Єдиною людиною, яка разом з Семеном знаходилася на зупинці, був молодий хлопець, що розмовляв з кимось по телефону.
Мимоволі, Семен прислухався до розмови … “Так, пупсику. Добре, пупсику. Яких тобі саме цукерок? Так, а піцу яку? Так, але вони ж тільки в тому гіпермаркеті, який на околиці … Добре, пупсику, зрозумів”, – воркував хлопець в телефон. Коли телефонна розмова була закінчена, Семен несподівано для себе висловився: “Не балуй ти її, зараз розбалуєш, потім на шию сяде”.
Хлопець подивився на чоловіка довгим поглядом і нічого не сказав. Поки Семен їхав в автобусі, то весь час згадував. Як познайомився з дружиною, як їм спочатку добре було разом. А коли пішли діти, то йому якось внапряг було повертатися додому. Їх гомін, плач, соплі дратували його. Та й дружина, завжди зайнята домашніми клопотами, вже не викликала тих почуттів, що раніше.
Семен почав грубити дружині, а потім і подружився з “зеленим змієм”. Щовечорами він вештався по пивним, набирався там до тваринного стану, завалювався додому, лаяв дружину, розбризкуючи слину навколо і відрубався. Так тривало довгі роки. І лише сьогодні ця підслухана телефонна розмова чомусь зачепила його і розбудила щось, давно неактивне в його душі.
Вдома його зустрічала дивна гнітюча тиша. Ні дітей, ні дружини не було. На холодильнику висіла записка, написана старшим сином: “Тату, мамі раптово стало погано. Я викликав швидку, її забрали до лікарні, Юльку відвів до бабусі і поїхав до мами. Залишив тобі вечерю на столі. Розігрій її, хоч щось зроби сам”.
Обличчя Семена залив червоний сором. Він жив в сім’ї, але не помічав свою сім’ю. А тепер його кохана, його рідна дружина в лікарні, а він мало не зібрався знову в шинок. Чоловік викликав таксі і поїхав до дружини. Лікарі констатували у неї обширний інфаркт. Семен доклав колосальних зусиль для відновлення дружини. Сам робив їй масаж, годував з ложечки, купував дорогі ліки.
Йому вдалося поставити кохану на ноги. Син і дочка йому в цьому активно допомагали. Ніколи ще в своєму житті Семен так повноцінно не відчував це слово “сім’я”. Через якийсь час, коли дружині стало набагато краще, Семен повернувся на роботу. У цей вечір він знову стояв на зупинці, як і в попередні дні. І знову з ним поруч стояв той давній хлопчина. Як завжди він безтурботно розмовляв по телефону.
Коли розмова була закінчена, Семен сказав хлопцеві: “Синку, минулого разу був не правий. Балуй свою дівчину, люби її, виконуй всі її бажання. І насолоджуйся кожним щасливим днем, поки дихає твоя кохана”.
Модель – Анна Заклецька, фото з особистої сторінки виключно ілюстративне
