Великодній кошик: що має в ньому бути, а чого класти не можна, щоб не накликати біду

Священики радять обмежиться паскою, м’ясом, яйцями і молокопродуктами, вся решта, в тому числі кагор, не святиться.

В кошик бажано покласти чотири основні компоненти – паску, яйця, м’ясо, молоко.

“Паска – це символ воскресіння і небесного царства, яйце – символ нового життя, молоко – символізує любов Бога до людей, м’ясне – жepтовне ягня, символ душевної радості. Кошик також прикрашають гілочками верби, освяченої у Вербну неділю (за тиждень до Пасхи), квітами, стрічками. Обов’язкова свічка – символ Ісуса Христа”, – пояснює релігієзнавець Андрій Івашенко.

За його словами, це стандартний набір на Великдень. Підтверджують це і в Українській православній церкві.

“Обов’язково з’являться до освячення чотири продукти: паску, м’ясо (будь-які м’ясні продукти), молочне (сир, масло, сметана і т. д.) і курячі яйця, – роз’яснив нам охоронець дальніх печер Києво-Печерської Лаври отець Даміан – над ними читається молитва, яка дозволяє куштувати скромну їжу після семи седмиці (тижнів) Великого посту“.

Але українці в різних частинах країни вносять в стандартний набір свої корективи. При цьому в різних регіонах свої традиції! У Західній Україні в кошик кладуть ще печеного півня (він сповістив про воскресіння Христа), корінь хрону (зв’язок з батьківщиною) і сіль (достаток).

У центральних і північних областях прийнято святити сало і пироги з капустою і лівером, в південних приморських – в кошиках часто трапляється риба, аж до смажених бичків. На Сході – фрукти і свіжі овочі, пряники, торти, а в Києві через тотальну зайнятість городян замість кошиків можна переглянути список пакунків з супермаркету або сирі яйця в лотках.

“Трапляються і зовсім незвичайні предмети в кошиках. Багато людей кладуть у великодній кошик хрестики, іконки, документи, наприклад, студенти – залікові книжки, водії – права і техпаспорт.

А також ножі, мовляв, треба освячене різати освяченим ножем. Все це забобони і помилки, властиві невоцерковлених людей, і служителі церкви, побачивши такі предмети, повинні підказати прихожанину, що їх треба відкласти в бік. Але в міських храмах при великому скупченні народу на Великдень встежити за всіма, на жаль, неможливо“, – розповідає отець Даміан.

За словами священиків, бували випадки, що до церкви приводили навіть … кота: мовляв, хворіє тварина, раптом свята вода йому допоможе.

“Над рештою продуктів або предметів, крім обов’язкових, молитви не читаються, тому класти їх у кошик безглуздо, вони не освятяться. Але і страшного нічого в цьому немає. Зазвичай так роблять далекі від церкви люди, які приходять раз на рік освятити” паску і ковбаску“, – пояснив отець Даміан.

Читайте також: У великодній кошик необхідно покласти рушник, а одну з освячених пасок варто засушити. І ось чому

За словами священиків, найпоширеніша помилка – нести на освячення спиpтне, в тому числі і церковне вино – кагор. Кагор застосовується, наприклад, в причасті, і ніякого відношення до Великодня не має. Пити спиpтне на Великдень можна, але нести його в храм не варто.

Крім того, за повір’ям, освячені на Великдень продукти не можна викидати на сміття. В церквiи радять поділитися надлишками з родичами, поки вони не зіпсувалися, роздати бідним. А крихти від освячено] паски краще зібрати і кинути птахам. Ніж класти в кошик теж не рекомендується.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram