У Великодню суботу прийнято готувати страви для Великоднього столу. Основними та найважливішими стравами є паска та фарбовані яйця.
Так, як на Великдень закінчується Великий піст і починається м’ясоїд, святковий стіл повинен бути багатий різними м’ясними стравами (холодцем, ковбасами, бужениною, нарізками, рулетами, кручениками, печінковим тортом), а також гарячими стравами (м’ясом, запеченим в духовці, смаженими реберцями, качкою чи куркою з яблуками тощо).
Також рибними стравами, це можуть бути: смажена, солона, копчена, запечена риба, рибні рулети, щучі котлети, ікра, заливне. А для справжніх ласунів має бути різноманітна випічка: торти, булочки, пиріжки, кекси, рулети, печиво.
Головне кожній господині проявити фантазію. Піст позаду, тому слід насолоджуватися святковими кулінарними шедеврами. Салати в цей день краще робити максимально легкими, які зможуть доповнити основні страви.
Всі страви слід готувати з душею і з любов’ю. Сервірувати святковий стіл необхідно в світлих тонах, потрібно застелити красиву світлу скатертину і поставити свічки.
Сервіруючи стіл, господиня обов’язково має залишити одне вільне місце для гостей, які несподівано можуть прийти, поклавши на тарілку шматочок освяченої паски і яйце.
Після всеношної служби сім’я сідає за накритий стіл, і все вже має бути підготовлено заздалегідь.
Основні традиційні страви, які повинні бути на Великодньому столі:
Паска – символ Воскресіння та Небесного Царства. Це хліб вічного життя. Маючи на святковому столі паску, ми надіємося на те, що і в нашій домівці невидимо присутній воскреслий Ісус.
Писанки – вони символізують нове життя і відродження.
Сир і масло – це молочні страви, які є даром природи. Так, як мати годує свою дитину молоком, так сир і масло є символами жepтовності та ніжності Бога.
Ковбаса та шинка – це символи душевної радості, яка приходить від сповнення людиною Божої волі, принесення Йому хвали і ходження по Його стежках.
Хрін – символізує міцне коріння, яке може дати людині віра у Воскресіння Ісуса Христа.
Сіль — символ повноти та достатку. У Біблії сіль символізує спосіб зв’язку між Богом і його народом. Під час нагірної проповіді Ісус називає учнів “сіллю землі”.
Фото ілюстративне з відкритих джерел
