«Він хороший, але сім’я у нього погана, тому я хочу, щоб ти його кинула» – це слова моєї мами

Мені лише 23 роки, я вже працюю, але живу з мамою, сестрою і братом. Познайомилася з хлопцем, і ми разом вже кілька місяців. Спочатку все було добре, моя мама була дуже рада, що я знайшла собі хорошого парубка і навіть іноді фантазувала, як вона буде няньчити наших майбутніх дітей, своїх онуків.

Але після останньої нашої з ним суперечки, влізли мами з обох сторін. Опускаючи подробиці і деталі, скажу тільки, що вони сильно посперечались між собою, кожна доводячи свою правоту, і тепер моя мама категорично проти наших відносин з цим хлопцем, і це при тому, що до молодої людини вона свою думку зовсім не змінила.

«Він хороший, але сім’я у нього погана, тому я хочу, щоб ти його кинула» – це її слова. Але ми один одного любимо і плануємо з’їхатися, пожити трохи разом, а потім і одружитися.

Але я не хочу через це постійно лаятися з мамою. А вона сприймає всі мої доводи в штики. Мовляв, я ще мала, нічого не розумію, закушу ще з його сім’єю, хоча жити-то з ними ми не збираємося. Ніяк не можу до неї донести, що у мене своя голова на плечах є, і що мені вже не сімнадцять років, і що якщо я зроблю помилку, то і розсьорбувати буду сама. Мамині поради я слухаю, не хочу її ображати, але вирішувати хочу сама за себе, і влаштовувати своє майбутнє теж хочу сама, без чийогось втручання, навіть маминого. Життя-то моя.

Загалом, тепер не знаю, як після всього, що сталося, налагодити відносини з мамою, як помирити наших мам і спокійно жити з молодою людиною. Прошу у всіх вас ради. Дякую.

Фото pixabay.com