Він поїхав до батьків в інше місто. Я здала сесію і на крилах помчала за ним. Адже потрібно всім розповісти, що через півроку весілля, нехай починають готуватися! Як виявилося, даремно! І що мене змусило заглянути у вікно?!

Я тоді була молода, закінчувала школу. Батьки-інтелігенти, бабуся-педагог і світле майбутнє попереду.

Всі думки були зосереджені на тому, щоб отримати золоту медаль, вступити до престижного ВНЗ і колись, пізніше, вийти заміж за принца.

І раптом я зустріла його. Хуліган, гроза району, перший красень на все місто. За класикою жанру, навчався він в ПТУ.

Ну як вчився … Числився. Вчителі перехрестилися, коли випустили його зі школи навіть не з атестатом, а з довідкою.

І чому всім хорошим дівчаткам подобаються такі?! Я закохалася по вуха, почала пропускати заняття.

Через 3 місяці його забрали в армію. Рік я плакала, щодня писала листи, чекала, як вірна собачка. Поки одного разу, в поштовій скриньці подруги-сусідки не побачила від нього лист.

Каюсь, я відразу ж його витягла і прочитала. Загалом, нічого кримінального там не було, але якийсь прихований сенс, залицяння, флірт чи що, однозначно відчувався.

Минув ще рік. Я вступила в інститут в іншому місті, на носі перша сесія. Добу безперервно просиджувала над конспектами.

Раптом пролунав телефонний дзвінок: «Кицюне, я повернувся!» Яке вже навчання!

Місяць безмежного щастя, красиве освідчення і пропозиція стати його дружиною, адже стосунки пройшли перевірку розлукою, довгою в 2 роки, спільні плани на майбутнє. Ми навіть весілля спланували! Двох діточок хотіли.

Він поїхав до батьків в інше місто. Я здала сесію і на крилах помчала за ним. Адже потрібно всім розповісти, що через півроку весілля, нехай починають готуватися! Як виявилося, даремно!

Мама насамперед доповіла мені, що його часто бачили з моєю подругою. Звичайно ж я не повірила!

А він так красномовно говорив, що мої батьки його ненавидять, вважають, що він мені не пара, що ми як Ромео і Джульєтта повинні все подолати заради нашої любові. Тьху! Я вірила тільки йому, нікого не слухала, збиралася заміж.

Ми збиралися подати заяву. Таємно! Адже ніхто не підтримує! Батьки – вороги! Не бажають нам щастя.

Я приїхала на добу раніше – втекла з лекцій. І швидше до нього! Ось він зрадіє!

Квартира його батьків була на першому поверсі. І що мене змусило заглянути в вікно?!

Спочатку я впала в ступор, потім – сльози, крах надій і планів на чудове сімейне життя з коханим. Він був з нею! З моєю подругою!

Я втекла. Найганебнішим чином. Не стала влаштовувати скандалів і розборок, просто розвернулася і втекла. Вони навіть не помітили.

А потім – виснажливі телефонні дзвінки і довга, важка розмова. Звичайно ж, він все заперечував. А через півгодини після офіційного розлучення – перевіз речі до неї, вже колишньої моєї подруги-сусідки.

Ще через 3-4 місяці я дізналася, що вона чекає дитину. Термін – 6 (!) Місяців. І як він збирався зі мною то одружитися?

З колишньою подругою я припинила будь-яке спілкування. Завдяки їй, у мене до цих пір немає подруг, я нікому не довіряю.

Прожили вони недовго. Життя не склалося ні в нього, ні в неї. Після народження дитини він став прикладатися до хмільної, вона не витримала і пішла. Намагалася вийти заміж ще раз, але теж невдало, знову злидні і друга маленька дитина на руках. Третій раз їй трапився уже з терміном чоловік. П’є по-тихому, не ображає, але й не працює. Живуть в злиденному колгоспі, намагаючись прогодувати вже 3 дітей.

Мій колишній, кажуть, десь зник. Від нього відмовилися власні батьки, брат і, звичайно ж, син.

Для чого я все це написала? Нещодавно я зустріла свою колишню подругу і не відчула до неї ні злості, ні ненависті.

Тільки нескінченну жалість і подяку, що вона відвела від мене цю людину, фактично врятувала мене від такого ганебного життя.

Я ж навіть не помстилася їм, не бажала поганого, просто забула про їхнє існування. Карма все зробила за мене.

Так що, все, що не робиться, насправді – на краще! А закон бумеранга – ніхто не відміняв.