Зовсім нещодавно побувала в тому місці, куди в дитинстві нас звозили в «заслання» на все літо. У машині грала пісня. І згадався випадок, який мені розповідала моя мама про свою подругу.
Оля і Вітя зустрічалася зі школи. Після школи Вітю забрали до лав армії на 3 роки. Оля весь цей час Вітю чекала чесно і ні в які клуби не ходила. У них була домовленість, як тільки він повернеться, то відразу весілля зіграють. Джерело.
Ось Вітя нарешті повернувся з армії і через два місяці дату весілля назначили. Було так все приготовлено, щоб гуляло все село. На весілля свідком приїхав армійський друг Віті. Весілля відгуляли чудово, як і планувалося гуляло все село.
Вітя на своєму весіллі нахрюкався в слину. А на ранок не могли знайти наречену, вже дружину.
Природно, переполох був стpашний, поки сестра нареченої не віддала лист батькам і окремий лист для Віті.
Читайте також: “Дорогою до Італії, ще перед кордоном, Катя дістала всі свої наїдки, пригощала всіх. Далі три дні їв кожен своє, а вона – нічого”
Лист для Віті залишився великою загадкою, а в листі до батьків вона просила вибачення і ставила їх до відома, що поїхала зі свідком у його рідне місто.
Сестрі Ольга розповіла: що як тільки побачила свідка, передумала виходити заміж за Вітю. Що вони якщо одружаться, то будуть обидва нещасливі.
У неї в житті склалося все добре: троє дітей, будинок повна чаша, прибуткова і висока посада що у неї, що у нього.
У Віті все погано: розлучення з дружиною через п’янки, відсутність дітей і в полі взимку. У селі її всі звинувачували.
