Бабуся і дідусь з маминого боку жили в іншому місті, на іншому боці карти, вони навіть не змогли приїхати проводити дочку в ocтанню дорогу. Дениска залишився один з татом, а через місяць вони переїхали до бабусі, тому що так зручніше. Денис буде під наглядом та й проблем менше, бабуся приготує поїсти, прибере і випере. Джерело
А незабаром бабуся стала вечорами чіплятися до тата з питаннями:
-Тобі не здається, що Денис ні краплі на тебе не схожий?
-Мамо, що ти говориш? Він схожий на Ольгу!
-Але Ольга брюнетка, а Денис блондин!
-Мамо, я до 15 років був блондином, може Дениска теж потемніє?
-Ні, він не потемніє!
-Синку, Ольга завжди гуляла, ти на роботу, а вона по мужикам!
-Мама не говори дурниць, Оля теж працювала!
-Ні, вона тобі не говорила, а я точно знаю, вона гуляла!
У такому ж дусі, це тривало майже півроку, незабаром і тато став придивлятися до сина, ну дійсно ні краплі не схожий, навіть комплекція інша. Щоб зробити аналіз ДНК у тата, мабуть, розуму не вистачило чи бабуся вирішила навіщо гроші витрачати, якщо і так все видно.
Тато вирішив просто: немає дитини – немає проблем і віддав його в дитячий будинок. Хлопчик 10 років прожив у родині, 9 з них з люблячою мамою і рік з татом, яким Дениска пишався і дуже сильно любив, він хотів вирости і стати як тато, але тато його зрадив.
На щастя хлопчик в дитячому будинку не надовго затримався, як тільки змогли зв’язатися з його бабусею і дідусем по мамі, вони тут же прилетіли, оформили опіку над хлопчиком, приїхали до батька Дениса і взяли кілька волосин, здали аналіз ДНК і отримавши його полетіли назад. Через кілька днів вони відправили батькові результати аналізу з невеликим листом:
-Так Валеро, ми від тебе такого не очікували, ми були впевнені, що ти не кинеш Дениса, адже це єдине що залишилося від Олечки. А ти вчинив як боягуз, просто віддав дитину і все, мамі своїй переказуй величезний привіт! Ах да, як бачиш за результатами тесту, ти батько Дениса, а так як ти від нього відмовився, ти більше не маєш на нього ніяких прав! А тепер наостанок, Ольга дуже добре підняла свій бізнес, у неї з’явилися маленькі магазинчики по всій країні і не тільки, спадкоємець Денис! Прощавай наш колишній зять!
Денис був радий знову опинитися в сім’ї, він зрозумів, що не хоче бути як тато, а хоче бути як дідусь, авіаконструктором, а ще як бабуся, таким же добрим і дбайливим. Денис часто згадує про маму, йому її дуже сильно бракує. Про тата він вже майже забув, він ні чого слухати про нього не хоче.
