“Сьогодні батьківська!” – фраза, яку ми чуємо кілька разів на рік. У Бога всі живі, і пам’ять, і молитва про наших рідних і друзів яких вже немає з нами – важлива частина християнської віри.
Церква посилено молиться про всіх своїх чад, благаючи Господа явити їм милість і зробити учасниками вічного блаженного життя. Для цього християни земної Церкви мають у щирій любові вимолити у Господа ці милості.
У батьківські суботи Православна Церква звершує вселенські або батьківські панахиди. Словом «панахида» християни називають богослужіння, за яким віруючі моляться за тих хто відійшов у вічність, просять у Господа для них милосердя і прощення гріхів.
Напередодні батьківської суботи, тобто ввечері в п’ятницю, у православних храмах служиться велика панахида. У саму ж суботу, вранці, служать Божественну літургію, після неї – загальну панахиду.
На Божественну літургію можна подати записки за спокій з іменами близьких вашому серцю, яких вже немає з нами. А ще в цей день, за старою церковною традицією, парафіяни приносять в храм їжу. Зазвичай це продукти: каші, цукор, олія, цукерки та печиво.
Нам – живим – у поминальну суботу, день пам’яті наших близьких і рідних, треба по можливості провести в молитві.
Молитва за тих хто відійшов у вічність
Упокій, Господи, спочилих рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена) і всіх православних християн, і прости їм всі провини вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне.
Обов’язок кожного православного вірянина — обов’язок перед своїми спочилими та перед собою, насамперед, у цю суботу прийти до храму та піднести молитви до милосердного Господа за спокій своїх рідних і близьких, за тих, «про кого нікому помолитись». Проситимемо, щоб Він простив їх гріхи вільні і невільні, прийняв їх у Царстві Небесному та сподобив і нас, коли прийде пора, разом прославити Його ім’я біля Престолу Божого.
Амінь.
Фото pixabay.com
