Було це минулого року на День народження кампанії. Зібрався не тільки наш значний колектив але і гості з філій інших міст. Після довгої і занудно промови генерального, про те що не дивлячись на те які ми хороші, все одно є до чого прагнути … Розпочалося свято.
Сам я холостяк, та й у стосунках на той момент не перебував. Тому вирішив приглянути для себе симпатичну пару і відпочити як слід. Відоме правило говорить, що робота і любовні інтрижки, речі не сумісні. Тому відразу ж вирішив для себе, що знайомих дівчат з нашої філії, буду за кілометр обходити.
На очі потрапила наймиліша дівчина, яка була не тільки зовні приваблива, від неї така харизма виходила, що дух захоплювало. Базікаючи в руці зі склянкою з коктейлем, вона запально розповідала якусь історію, цілій юрбі інших дам, які слухали її розкривши роти.
Мені стало зрозуміло, що доведеться постаратися, щоб стати особливим в цьому випадку, але відступати не збирався. Замахнув ще для хоробрості і ступив до неї. Однак, я там не один такий розумний виявився. Мені навперейми рушив якийсь здоровань з відділу постачання. Він реально підійшов до неї, почав підкочувати, але я спритно втиснувся між ними, і швиденько взявши даму серця за руку, повів її на танцпол.
Приховувати не буду, випили ми чимало … Сміялися як діти, танцювали як підлітки, коротше сподобалися один одному дуже. Потім поїхали до неї. Але там було не до розмов, хто, кого звідки, хвилювало нас найменше в ті години … А вранці нам обом на роботу. Ну я трохи раніше поїхав. Вирішив додому ще заскочити. А Віка відразу на роботу вирушила. Пославшись на термінові справи.
Відок у нас був той ще звичайно. Коротше, приходжу я в офіс. Бачу колектив наш гуртком стоїть, в центрі Віка з генеральним, і він говорить: – Ваш новий директор філії, Вікторія Олександрівна!
Я аж дар мови втратив … А Віка завмерла і дивиться на мене.
– Колеги?! – обурився директор – Та що з вами таке?! Оплески Вікторії!
Ну а ми з нею досі разом … Правда потайки.
