Чоловік, звичайно, тепер мете хвостом, як побита собака. Кається, прощення просить, заглядає в очі, але я навіть дивитися на нього не можу. Так боляче, не передати!
За столиком в кафе сиділи три подруги років тридцяти п’яти.
Повненька брюнетка з заплаканими очима крутила серветку і, схлипуючи, розповідала банальну історію зради, а співрозмовниці співчутливо кивали, гладили її по спині і подавали нові серветки. Джерело
Такий собі сеанс подруготерапіі по-нашому, жіночому.
– І всі всі знали, крім мене, уявляєте! – сумно продовжувала заплакана оповідачка. – Свекруха теж в курсі була, виявляється. Каже мені – мовляв, ти з глузду з’їхала, навіщо таке значення надавати простий інтрижкі? Ну гульнув мужик, і що! Справа житєйська. Подумаєш, побігав до коханки кілька місяців. Треба забути, мовляв, і жити далі, як ні в чому не бувало, тим більше чоловік розкаюється, прощення просить. Треба пробачити, заради дітей!
– Кається він. Натворив справ, тепер кається! – хором співчували вірні подруги.
– А мені від того, що у нього «просто інтрижка», тільки гірше! Будь там почуття, любов нова, я б зрозуміла! А так, виходить, він через хвилинні примхи злив в смітник нашу сім’ю, дітей, сім років щасливого життя перекреслив одним махом.
– Ну ти почекай, Маш! – зітхнула одна з подруг. – Не приймай поспішних рішень, заспокойся. Не можна тобі в такому стані махати шаблею. Потрібно прийти в себе.
– Як ??? – знову заридала брюнетка. – Як прийти в себе? Коли він пройде, «такий стан»? Вчора я цю його дівку, уявляєте, в супермаркеті бачила, вже з новим мужиком! Явно теж чийсь чоловік! Сивий, представницький, небідний. Хіхікають стоять, воркують, нічого навколо не помічають! Тьху! А я, як побачила її, у мене знову все в очах потемніло!
– Ось же дpянь! Через неї все! – підхопили подруги. – Але ти, Машунь, не переймайся! На чужому нещасті щастя вона не побудує. Все зло їй повернеться бумерангом! Її можна буде тільки пожаліти
– Не вірю я, дівчата, в бумеранг. Таким, як ця ніколи нічого не буває! Живе розкошуючи, йде по головах. Я сьогодні знову всю ніч не спала. Думала. І, знаєте, зрозуміла – я повинна цій кралі помститися! Ось тоді, може, буду спокійний. Легше буде! Принаймні, зможу дихати далі.
– Машка! Здалася вона тобі, мстити ще їй. Не псуй собі карму! – заголосила одна з подруг.
– Та ну тебе, Нінко! Поняття у тебе якісь. Карма, бумеранг. Ось потрапиш в таку ситуацію, як Машка, подивлюся я на тебе! А ти, Машуль, не дрейф. Може, і правда, помститися і забути треба! Тільки треба все як слід продумати. У мене колега в такій же ситуації була кілька років тому – чоловік її пішов з сім’ї заради коханки. Розходилися важко, боляче, кілька років заспокоїтися не могла. І вона помстилася!
– А як? – жваво зацікавилася брюнетка.
– Потім, коли вже все заспокоїлося, вона з колишнім чоловіком пеpecпала, і відправила його новій дружині, колись коханці, фотки цього процесу. Оооо, що там було! Сканладіще знатнe. Фея в трансі, не очікувала зради. Мужик не думав навіть, що його колишня здатна організувати таку підставу. А колегу після цього різко відпустило, дійсно. Заспокоїлася, чоловіка собі знайшла і заміж збирається.
– Молодець! – блискаючи очима, проголосила брюнетка. – Тільки мені такий спосіб не підходить. Я інше придумала,
– І що ж?
– У соцмережах у цієї мадам фото бабусі і матері. Вона з ними, здається, дуже близька. Бабулечка, мамусю, зворушливі вірші. Та, ось така, що не гігант думки вона, двадцять чотири роки, з провінційного містечка. А бабуся у неї директором школи все життя пропрацювала, її все місто знає. Так що поштову адресу дізнатися не проблема.
Роздрукую всю переписку, яку у чоловіка знайшла, разом зі сороміцькими їх фотками, покладу в конверт і відправлю бабулечкі з мамусею. Нехай подивляться, чим їх дочечка в столицях промишляє, які листи одруженим чоловікам шле. Напишу, як сім’ї розбиває і дітей без батьків залишає.
– Маш! Ну бабуся і мати тут до чого? Вони ж тобі нічого поганого не зробили?
– Та як сказати, – недобре усміхнулася брюнетка. – Всього-на-всього виховали безпринципну дpянь, а так-то так, нічого не зробили. В принципі, я-то їй теж нічого не зробила спочатку, і діти мої теж. Але вона про нас не думала взагалі, як про людей. Чому я повинна за її бабулечку переживати.
Помста – це погано?
А може, ви вважаєте, що нічого поганого немає в тому, що люди хочуть постояти за себе, захистити свою честь, гідність, сім’ю?
Чи варто мстити в даному випадку?
«Розповісти все бабусі і матері» – хороший спосіб чи не дуже?
