fbpx

Взяла і відправила йому фотографію Світланки і підписала – це твоя дочка, але ти її бачиш вперше і востаннє, і то, на фото. Відправила і забула і десь днів через три зайшла до себе на сторінку і раптом побачила, що він їй відповів. І те, що вона прочитала і побачила, змусило її розреготатися

Мама знову бурчала на Таю, бо грошей до зарплати не вистачило і їй довелося позичати у сусідки, що вона категорично не любила робити.

Але що поробиш, якщо у нас такі маленькі зарплати і як їх не розтягуй, як не економ, все одно не вистачає, особливо якщо якусь річ купити. А Тая нишком від мами купила собі на осінь туфлі, аж надто вони їй сподобалися. Взагалі, вони влаштували з дочкою маленький шопінг.

І доньці нову курточку, хоча і стара ще була не мала, ну тільки видно, що поношена, адже вона її після старшої двоюрідної сестрички Світланки дісталася і вже весну вона в ній відходила. А в садок соромно в старому ходити, вони ж не зовсім жебраки, хоч і самотні.

Так, не пощастило Таї із заміжжям, вірніше, з передбачуваним заміжжям. А яка любов у них з Віктором була красива. Дівчата, з якими в студентському гуртожитку жила, заздрили всі.

Букет, раз через раз, хоч польовий, хоч з клумби міської, але ж це так приємно. У кіношку, на прогулянки. Він її мало не на руках носив, все говорив, що як тільки складуть випускні іспити, отримаємо дипломи – розпишемось.

Правда, все це він обіцяв до тих пір, поки свого не добився, а ось коли Тая зрозуміла, що у них буде маля, то став взагалі уникати. Вона викликала його на серйозну розмову, сказала, що треба зараз розписатися. Її в селищі не зрозуміють, якщо приїде з животом одна. Але він приголомшив її своєю відповіддю:

– Ми так не домовлялися, дитина мені не потрібна, я ще на ноги не встав. Ти що, не могла цього уникнути!

– Але ж ти сказав, що одружимося по весні.

– Сказати можна багато чого, а ось зараз я тебе розлюбив і одружуватися не буду. І взагалі, може дитина і не моя.

Тая заліпила йому добряче, розвернулася і вся в сльозах пішла. Вона зрозуміла, що за красивою зовнішністю Віктора ховається темна душонка, а навіщо їй такий чоловік. І як вона його нутро раніше не розглянула, насолоджуючись його любов’ю. Потім почала згадувати деякі моменти їхніх стосунків, на які вона не звертала уваги, коли він поводив себе скажемо так – не зовсім по-чоловічому.

Але про це треба було думати раніше, і Тая вже не звинувачувала повністю Віктора, а взяла відповідальність за свою закохану сліпоту і зайву довірливість.

Добре, що вона встигла отримати диплом економіста і повернулася в селище вже дипломованим фахівцем, хоч і з животом. Ну а там, вирішила Тая тоді, як життя покаже.

Судилося їй зустріти свого чоловіка, який прийме і її дитину – добре, ні, значить і у неї доля така ж, як і у матері. Та виростила її одна, батько рано пішов з сім’ї, їздив на вахту і там закохався в кухарку, так з нею і залишився.

Ось і живуть вони зараз втрьох – мама, вона і дворічна донька Світланка, яку вона дуже любить. Тая працює економістом в торговій компанії, мама вдома з онукою.

Ось зараз, восени, в садок йде і мама туди ж, на свою на роботу вихователем виходить, вже їм легше буде. Що найбільше Таю підтримувало в житті, так це її сильний характер і оптимізм. Вона не вішала ніс при невдачах, а намагалася швидше з них вийти.

Якось увечері Тая сиділа в соцмережі і раптом побачила серед спільних знайомих прізвище Віктора – Єгоров Віктор Андрійович. Вона подумала, а чому б йому не відправити фотографію дочки, нехай знає, що десь росте така краса.

Вона зайшла до нього на сторінку, фотографії його, як не дивно, не було і взагалі інформації було мало, тільки те, що живе зараз в столиці, закінчив школу, однокласники його. Треба ж, недалеко від них. Вона швидко в редакторі виправила місце проживання на велике містечко, подалі, щоб не дай Бог не приїхав.

Взяла і відправила йому фотографію Світланки і підписала – це твоя дочка, але ти її бачиш вперше і востаннє, і то, на фото. Відправила і забула і десь днів через три зайшла до себе на сторінку і раптом побачила, що він їй відповів. І те, що вона прочитала і побачила, змусило її розреготатися.

По-перше, на аватарці з’явилася фотографія абсолютно незнайомого чоловіка і йому було тридцять п’ять років. До речі, дуже приємний чоловік. А по-друге, він запитував, коли і як вони з нею примудрилися створити настільки досконале створення, якщо навіть незнайомі.

Вона йому тут же написала тисячу вибачень, просто він з її колишнім коханим виявилися непросто з однаковим прізвищем, але у них й ім’я та по батькові збіглися. Тільки ось вона зопалу на вiк не подивилася, батькові Світлани двадцять сім років виповнилося.

Вона, до речі, виправила своє місце проживання на старе, тому що їй знайомі написали, коли вона встигла так далеко переїхати, чому вони нічого не знають про це. Довелося написати правду.

Тая зацікавилася, яким чином Єгоров старший опинився в списку спільних знайомих, а потім з’ясувалося, що це її одногрупниця підписалася на нього у своєї знайомої, теж думала, що це Єгоров молодший, але помилилася. А він так і залишився у неї в друзях, забула видалити.

А на наступний день вона знову отримала послання від Єгорова старшого, як вона його назвала. Він теж запитав, коли вона встигла переїхати в селище, адже в місці щойно жила?

Довелося і йому пояснити, чому вона так зробила. У них зав’язалося листування, яке тривало протягом місяця. Він розпитував про її життя, про дочку, що було дуже приємно, сказав, що вона дуже красива дівчинка, вилита мама.

А потім Віктор запропонував зустрітися, якщо вона не проти? Він запропонував приїхати до нього на вихідні з дочкою. Тая подумала, що дива трапляються в нашому житті, головне не пройти повз них і погодилася на його пропозицію, але з тією умовою, що вони заночують з дочкою в готелі. Він погодився.

Тая вже знала, що він два роки, як розлучений, дружина поїхала з новим чоловіком закордон, дітей у них не було. Що він працює в якомусь відомстві, де точно не писав, та й їй було все одно.

Їхнє листування завжди приносила їй позитивний настрій, Єгоров старший вмів жартувати, і взагалі з ним було цікаво спілкуватися, відчувалося, що він начитаний, розумний чоловік.

І ось вони зустрілися. Коли маленька Світланка побачила Віктора, мама їй перед цією поїздкою показала фотографію і сказала, що ми їдемо до цього дядька Віті в гості, він хороший, то відразу підбігла до нього, обняла за коліна злегка розгубленого чоловіка і видала:

– Таточку, мій татко.

Тая теж розгубилася, адже вона її цьому не вчила, що він подумає. Дівчина почервоніла як рак і тут же сказала:

– Вибачте, я не думала, що вона так відреагує на вас. Ви нічого такого не подумайте, я просто … Загалом, ми поїдемо назад.

– Тая, не дивуйтеся, я дуже навіть радий цьому, не доведеться дитині звикати до мене. Так, доню?

Він підхопив радісну Світлану на руки, а вона почала його цілувати в обидві щоки. Він засміявся, притискаючи дитину до себе.

– Я навіть не очікував, що це так здорово, у мене аж серце стислося від щастя. У моєму житті сталося чудо.

Вихідні вони провели дуже весело, гуляли в парку, каталися на всіх атракціонах, потім їли в кафе морозиво, відвідали зоопарк. Час вони провели чудово, а також продуктивно, в тому плані, що до кінця другого дня з’ясували, що подобаються одне одному. І тут Віктор зробив їй пропозицію:

– Тай, давай не тягнути. Ти вже зрозуміла, що я не просто так запросив вас, я закохався на відстані в тебе, а коли пізнав ближче, зрозумів, що зробив правильний вибір. Виходь за мене заміж. Тим більше у нас з тобою росте така чудова донька – пожартував він.

І було весілля. Правда невелике, в колі сім’ї і близьких, але дуже важливе.

You cannot copy content of this page