Анатолій дорослий чоловік 43 роки, він так мріяв про сім’ю і про дітей, але мабуть цього не судилося збутися. Як виявилося Анатолій завжди був бeзплiдний, а його колишня дружина зраджувала з іншим, тому Анатолій мовчки пішов.
І ось зараз він один, з хорошою роботою, з великим будинком, але зовсім один, Анатолій хотів взяти дитину з дитячого будинку, але всі його знайомі кричали в один голос:
-Дитина з дитячого будинку, ти з глузду з’їхав? Невідомо яка кзщв в ньому тече, а раптом він виросте незрозуміло ким?
Анатолій злякався, а раптом, правда, але все-таки плекав надію, коли-небудь стати татом. Одного разу Анатолій як зазвичай зібрався додому з роботи, його шлях лежав на парковку офісу, він не поспішаючи спустився, сів в машину і відкрив вікно, він любив після роботи посидіти на парковці і подумати про життя. Так він проводив щовечора, сидів в машині з відкритим вікном і спостерігав за машинами.
Того вечора Анатолій просидів недовго, всього хвилин двадцять і його висмикнув з роздуми звук, що долинав з іншого кінця парковки, спочатку він подумав, що це кішка плаче, він вийшов і вирішив подивитися, що за бiда трапилася у тварини. Чим ближче він підходив, тим більше почав сумніватися, що це кішка, не можуть так тварини кричати.
Анатолій підходив все ближче і ближче, всередині нього наростала тpивога, він повернув за машину і став як укопаний, він стояв і не міг поворухнутися, а прямо перед ним, на бетонній підлозі, лежала маленька дитина, зовсім крихта, наскільки Анатолій розбирався у віці дітей, цей малюк виглядав зовсім новонародженим.
Толя прийшов в себе і схопив малюка на руки, він кинувся в машину і тут же поїхав до дитячої лікарні, де у нього працював друг дитинства. Анатолій увірвався до приймального покою з криками і став вимагати лікаря.
Лікар прийшов досить швидко. Малюка забрали, а Анатолій залишився сидіти в коридорі, тільки тут він згадав про телефон і подзвонив другові, на щастя той опинився в лікарні, він спустився, у них відбулася дуже важка розмова з залученням поліції.
Незабаром з’ясувалося що дитина, яку знайшов Анатолій, майже здорова, не враховуючи невеликого переохолодження, адже малюк лежав на холодній підлозі. Це був хлопчик, який народився не більше двох тижнів тому, міцний і здоровий хлопчик.
Анатолій приїжджав щодня в лікарню, товариш, займаючи не останнє місце в охороні здоров’я, допоміг владнати справи з органами опіки та Анатолій оформив опіку над хлопчиком, а в подальшому і усиновив його. Поки малюк лежав у лікарні, його назвали Анатолієм на честь рятівника, зараз у Анатолія старшого з’явилася сім’я у вигляді маленького Толика, якого він дуже любить!
Минуло десять років, Толик молодший вчиться в школі, на одні п’ятірки, щовечора вони з татом ходять в спортивну секцію, хлопчик дуже сильно любить тата і намагається його не засмучувати!
